Я прожив з дружиною щасливі десять років. В нас є син Валерій. За цей час ми купили квартиру, дачу і відкрили свою невеличку пекарню. Ми давно мріяли про такий бізнес. Сина змалечку привчали до праці. Хотіли, щоб наш труд переходив з покоління в покоління та став сімейним.
На початку нашого спільного життя, ми все оформили на дружину. Вона більш відповідальна, вміє організувати роботу та сімейні справи. Я дуже її кохав, тому не заперечував. Ми ж мали прожити разом усе життя.
Справи йшли добре, але в один день дружина принесла документи на розлучення. Вона покохала іншого чоловіка, а мене попрохала звільнити квартиру. Далі був суд. Все залишилось в дружини. Можливо вона дала хабара, в нашій країні це найпростіший спосіб вирішити проблему. Син залишився з нею.
Я пішов жити в гуртожиток. Кімната невеличка, без меблів. Я купив матраца, на ціле ліжко грошей не вистачало, і так спав. Речі складав на стільця, в мене їх не багато. Пахло в кімнаті цвіллю та затхлістю. Провітрював кімнату постійно, іноді відкривав вікно на цілий день. Запах нікуди не дівався.
Читайте також Щаслива мама щасливі діти
Якось вночі мені не спалося. Досі не міг усвідомити, як так швидко змінилось моє життя. Мав все, а зараз працюю сторожем та живу в кімнатці гуртожитку. Встав, увімкнув світло, а по стінам бігало тисячі тарганів. Краще б спав. Це видовище викликало бурю огиди та гніву. Дружина живе у гарній квартирі з новим чоловіком, коли я бідую в таких умовах.
Батьки навіть словесно не підтримали. Вони тільки критикували. Батько постійно повторював:
– Ти повний дурень! Давно казав тобі, записуй все на себе! Це ж треба таке, все на жінці! Чого ж ти очікував? Звісно вона тебе викинула! А навіщо їй такий дурний треба!?
Мої друзі підтримували дружину. Оскільки в нас одне коло спілкування, я не здивувався. Прохав їх допомогти з роботою, щось порадити. Вони відмовились. Напевно, не хотіли псувати відносини з моєю колишньою дружиною.
Я багато думав про своє подружнє життя. Згадав, як часто вона приходила пізно, йшла в іншу кімнату, коли їй телефонували. Задумався, а може вона давно мені зраджувала? Це цілком можливо, якщо придивитися до нашого минулого.
Син телефонував частенько. Розповідав про нового батька. Я чув, що той чоловік дарує малому подарунки, постійно кудись водить. Розумію сина. Йому не вистачало батьківської теплоти. Ми з дружиною були зайняті. Дитина росла, як бур’ян в полі. Сподівався, той чоловік не образить мою дитину і буде завжди гарно ставитися. Можливо зараз він такий щедрий, бо хоче завоювати довіру колишньої дружини та показати, яким він граним батьком може бути.
– От бачиш, якого гарного чоловіка знайшла твоя Вірка! – казала мати. – Якби ти теж був таким активним, вона не пішла б від тебе. Я її чудово розумію. Думаєш їй було легко тягти всю сім’ю? Все вирішувати за двох?
Може мати має рацію, але я не настільки ініціативний. Мене вже не зміниш. Радий за колишню, якщо вона щаслива, але можна хоч трішки проявити співчуття до мене? Я ж її дитина, а не Віра.
Згодом зрозумів причину таких балачок. Колишня дружина допомагала моїм батькам фінансово. В мене склалось враження, ніби Віра намагається відібрати в мене абсолютно все. Не розумію, за що вона мені мститься? Все майно її, гроші, син, друзі, а тепер і мої батьки. Їй цього замало?
Так я жив три роки. Багато думав, постійно працював. За цей час все змінилось. Я почав знімати квартиру. Однокімнатна, без тарганів. Мені цього вистачало. На роботі випадково познайомився з одним чоловіком. Виявилось, він тримає декілька кафе у нашому місті. Мав відкривати ще одне. Шукав пекаря, а тут я йому трапився. Я погодився на нову роботу не вагаючись.
Син так само часто дзвонив. Розповіді змінилися. Тепер Віра та її чоловік не звертали уваги на сина, адже в них має з’явиться сумісна дитина. Подружжя вибирало ім’я, робили ремонт в кімнаті для немовляти. А син відчував себе чужим в цій ідилії.
З батьками намагався говорити рідко. В гості не ходив, тільки телефонував на свята. Вони робили так само.
На новій роботі мене привітно прийняли. Там я зустрів Євгенію. В нас зав’ячався роман. Вона теж була одружена. Розвелась з чоловіком через його п’янки. Ми багато спілкувалися, ходили на побачення. Згодом, ми розписалися. Я переїхав до неї в квартиру.
Через деякий час, ми жили в трьох. До нас переїхав мій син. Після народження дитини, Вірин нинішній чоловік натякав відіслати кудись мого сина. Він казав, навіщо йому не рідна дитина, коли в них вже є спільний. Вона послухалась. Нічого святого в цієї жінки.
Наше життя тільки покращувалось, а от у Віри почались проблеми. Почалась чорна життєва смуга. Її бізнес приносив менше грошей. Вона постійно хвилювалася. Чоловік теж на нервах грав. Він кохав Віру з грошима, а без грошей йому ні жінка, ні дитина не потрібні.
Я не радів її нещастю. Пам’ятаю, як вона вчинила, але я колись любив цю жінку. Нехай в неї вистачить сил все налагодити.