Андрій вже вкотре не ночував удома. Він приходив під ранок і ще примудрявся кричати і скандалити з матір’ю, яка раз у раз намагалася його заспокоїти. Андрій не приховував того, що він соромиться свою маму. Йому було 17 років, підліток. А їй вже 60, їй би вже бабусею бути.
Бувало в дитинстві, коли мама приходила забирати його з садка, всі думали що вона його бабуся. Але потім звикли. А він не міг. І чим більше він ставав старшим, тим більше його дратувало, що мама у нього вже стара.
Уже в підлітковому віці він став майже кожен день лаятися з мамою. Він постійно намагався її спровокувати і вколоти якомога болючіше.
Читайте також: Але невістка все вважає, що раз я на пенсії, то часу у мене достатньо і на роботу з репетиторством, і на багаторазові походи з онучками по їх гуртках.
Повернувшись додому вранці, Андрій хотів тільки взяти будинку потрібні речі і знову тусити з друзями. Мами в квартирі не було, напевно в магазин пішла. Раптом стукіт у двері. Відкриває Андрій двері, а там сусід і відразу на нього з кулаками. Він назвав його щеням невдячним і повідомив, що мама його зараз в лікарні у важкому стан. І це його вина, це він її довів. Але ж вона врятувала йому життя.
Сусід розповів, як багато років тому вона знайшла Андрія на вулиці. Йому було років 2, він бродив по вулицях в порваному одязі і повністю брудний. Вона не пройшла повз, а забрала його собі. Удома вона викликала поліцію, але батьків хлопця так і не знайшли. І вона вирішила усиновити його. Скільки їй тоді довелося пережити. Всім під’їздом характеристику писали, щоб їй хлопця віддали. А він зараз узяв і довів цю просто святу жінку до інфаркту.
Як тільки за ним зачинилися двері, Андрій сів на табурет і розплакався. Яким же він був ідіотом. Просто взяв і образив найдорожчу людину, яка врятувала йому життя. Але все ще можна виправити, ще не пізно. Він кулею влетів в лікарню і зі сльозами на очах просив медсестру пустити його до мами. Жінка на лікарняному ліжку не здивувалася, вона дуже зраділа і обняла свого сина.