З чоловіком у шлюбі ми прожили 12 років. За цей час, у нас були різні ситуації, але ми були щасливі.Чоловік завжди підтримував та поважав мене.
Робота з пристойною зарплатою дозволяла безбідно жити та виховувати нашого синочка. Ми разом побудували невеличкий будинок, але дуже затишний. Усі друзі та знайомі завидували нашому щастю. Так би можливо тривало завжди, якби до нас не переїхала жити свекруха.
Усе життя вона жила у іншому місті, але я завжди відчувала, що вона мене не любить і частенько говорила, що її син гідний кращої дружини. Але я старалася не звертати на це уваги.
Коли вона переїхала жити до нас, то відразу почала встановлювати свої правила. Я зайвий раз не могла і слова сказати, оскільки характер у свекрухи був жорсткий і я вважала, що краще не розпалювати атмосферу в домі. Чоловік казав, щоб я не обіжалася на неї, бо вона вже старша людина.
Одного разу свекруха запросила до нас у гості свою далеку родичку. Дівчина була на вроду дуже красивою. Я звичайно, як гостинна господиня намагалася радо прийняти її, приготувала багато смачненького. Свекруха була дуже рада її візитам і намагалася більше спілкуватися з нею.
Читайте також: – Катю, а віддай нам квартиру, у тебе ж є своя. А у мене діти, і нам немає кому купити житло
Коли ми сиділи за столом, я побачила, що мій чоловік порівнює мене з нею, і це мені не дуже не сподобалося. Уже через тиждень часу, я помітила, що чоловік став затримуватися на роботі. Я намагалася з ним поговорити, але він нервував і уникав відповіді. Свекруха завжди захищала його, говорила, що він тепер втомлюється і я погана дружина, якщо не розумію цього. Завжди хвалила свою родичку, говорила, що вона була б для нього ідеальною дружиною.
Я навіть тоді й гадки не мала, що відбувається за моєю спиною. Як я дізналася пізніше, це свекруха займалася звідництвом та говорила чоловікові, щоб він придивився до неї. Я завжди довіряла чоловікові й навіть не думала про зраду.
Через деякий час, чоловік сказав, що більше не кохає мене і хоче розлучитися. У мене була істерика, я не знала, як я маю все повернути. Всі мої вмовляння були марні.
Правда, чоловік залишив нам з сином будинок і пообіцяв допомагати грошима і брати участь у вихованні сина. Я дотепер живу як уві сні, ніби все відбувається не зі мною. Мені важко по доброму ставиться до свекрухи, адже вона розбила мою сім’ю …