Ще з самого початку, зі свекрухою у мене не було теплих стосунків, та і до свого сина вона ставиться якось прохолодно. Усю вагу свою вона приділяє своїй донці. Мене це влаштовувало, я зрозуміла, що ми ніколи не будемо близькими, але відсутність конфліктів – це також плюс. Але після появи онуків, ми стали спілкуватися частіше, і я навіть змінила своє ставлення до неї, адже відчула тепло і підтримку в свою сторону.
І ось яка зараз проблема: я стала чекати взаємності. Вона з одного боку говорить, що я їй як дочка. Але при цьому буває, дратується на мене, може зверхньо говорити до мене. Таке зневажливе ставлення мене ображає.
З чоловіком ми заробляємо непогано, тому допомагаємо їй фінансово, і навіть на відпочинок її відправляємо, за наш рахунок. Вона ж спілкується зі мною прекрасно, поки я ходжу з нею по магазинах і все їй купую, в решту часу ігнорує мене і чоловіка.
Не розумію, як вона сьогодні може мені нахамити, а завтра вже знову телефонує, ніби й нічого не сталося. Чому у неї таке ставлення до мене…