fbpx

Свекрусі не подобається, що ми замикаємо свою кімнату на ніч, вона звикла, щоб все було так, як хоче вона.

Свекрусі не подобається, що ми замикаємо свою кімнату на ніч, вона звикла, щоб все було так, як хоче вона. Я неодноразово просила чоловіка задуматись над тим, що нам потрібне власне житло. Та чоловік категорично відмовляється. Каже, що його мама заявила, що якщо ми з’їдемо зараз від неї на квартиру, то вона свій будинок нам не залишить…

Ще до весілля я зрозуміла, що зі свекрухою мені буде не так просто. А все тому, що мама чоловіка дуже специфічна жінка, яка звикла, щоб все було так, як хоче вона. В неї складний характер, а тому в порівнянні з моїми батьками — різниця була суттєва. У мене ж батьки дуже хороші, але так як я з багатодітної сім’ї, то довелось погодитись на спільне життя зі свекрухою.

Свекруха – це людина, яка постійно собі суперечить. Інколи, коли я дійсно багато працюю по домі, то вона радить мені прилягти і відпочити, а коли приходить чоловік, то каже, що лежати ніколи, а треба працювати. І так завжди.

Живемо в приватному будинку, свекруха на першому поверсі, ми з чоловіком на другому. Свекруха обурюється, що ми замикаємо свою кімнату на ніч, каже, що в будинку всі свої, що ми ховаємося. Якось при розмові, я сказала, що потрібно думати про своє житло, а вона одразу відмовляє і каже, що, мовляв, будинок великий, навіщо купувати ще один.

Читайте також Мама злилася на мене та повторювала, що якби я не лізла у їхнє життя, то у неї був би онук. А я впевнена, що через декілька років після покупки житла, Аня б спокійно виставила мого брата за поріг.

На вихідних ми їздимо на ринок і в супермаркет, аби придбати продуктів на тиждень і свекруха завжди їздить з нами. Я вже неодноразова казала, що ми купимо все по списку, а вона і далі намагається псувати мені настрій своєю присутністю і завжди заважає. То я беру занадто хімічні продукти, то занадто дорогі, то занадто дешеві — словом, їй не вгодиш!

«Кондиціонер не включайте, я застуджуюся швидко», – каже відразу, як сідає в машину, але потім каже, що в таку спеку їй аж недобре стало, краще б автобусом поїхала. Наче в автобусі прохолодно?

Інколи у мене вже просто немає терпіння до того всього. Чоловік каже, щоб я менше звертала уваги на таке, а я не можу. Навіть не уявляю, що буде тоді, коли у нас появилась дитина. Вона ж не дасть мені нічого зробити.

Мама ж радить мені не звертати уваги та намагатись терпіти свекруху, задля того, щоб потім не мати проблем з житлом. І справді, нехай краще чоловік вкладе гроші в будинок, ніж знімати зараз щось. Та і всі подруги мені заздрять, бо я живу в заміському будинку. Чоловік категорично проти того, щоб винаймати квартиру, бо справді краще зробити тут паркан і облаштовувати все для майбутніх дітей.

Проте зараз я жалкую про те, що ми не почали нашого життя з чоловіком у своїй, хоч маленькій квартирі. До того, поки будинок стане повністю нашим, пройде багато часу. Чоловік вперто каже, що ми будемо жити з його мамою. Може, коли буде внук чи внучка, то все зміниться. Але з іншого боку, терпіти вже немає сили!

facebook