Син категорично не хотів бачити молодого чоловіка поруч з мамою. І тоді Дарина вирішила нічого не змінювати у своєму житті, а просто чекала коли її син виросте і сам все зрозуміє

Дарина вийшла заміж дуже рано. Після школи, вона поступила в коледж та переїхала жити в інше місто. Тут вона і познайомилася з Андрієм. Він був старший за Дарину на 12 років і легко зміг закрутити голову молодій дівчині, заваливши її квітами та подарунками. Через місяць зустрічань, хлопець зробив дівчині пропозицію. Жити вони стали з батьками чоловіка, вони були раді молодій невістці, яка з першого дня старалася у всьому їм допомагати.

З часом у них з’явився синочок Матвійчик, копія свого тата. Хлопчик ріс у любові та злагоді. Але коли Матвію виповнилося 6 рочків, його батька не стало. Андрій захворів, довгий час лікувався вдома, а коли звернувся до лікарів, було уже пізно. Слідом за ним пішов і його батько, серце чоловіка просто не витримало втрати єдиного сина…

Читайте також: Омолоджуючий ефект за день: желатинові маски для обличчя та шиї

Дарина не хотіла залишати маму Андрія, і вони стали жити утрьох. Свекруха постійно говорила дівчині, що та повинна жити далі, але вона про особисте життя навіть не хотіла чути.

Але пройшов час, біль вщухла, і в житті Дарини з’явився молодий чоловік. Свекруха дуже зраділа за неї, адже вона так хотіла, щоб невісточка була щасливою, а онук ріс в повноцінній сім’ї.

На цьому радість закінчилася. Звістку про нового чоловіка, Матвій прийняв вороже, він категорично не хотів бачити кого-небудь поруч з мамою. Дарина не могла піти проти свого сина, і вирішила нічого не змінювати у своєму житті. З молодим чоловіком вона спілкувалася, ходила на побачення, але заміж за коханого виходити не спішила. Вона чекала коли її син виросте і сам все зрозуміє.

У 20 років Матвій зрозумів свою маму, коли сам закохався. Він попросив у мами вибачення і навіть познайомився її з нареченою.

З часом діти одружилися та стали жити разом з бабусею, а Дарина нарешті переїхала жити до коханого та стала налагоджувати своє особисте життя…