Так і ходить їх мати і хвалиться, що вродились їй дві дочки. Одна – чудова, роботяща, інша як гниле яблуко, лінива.

Марині мати каже, що вона не хоче працювати, що ледарка, що нічого не робить, що прикривається дітьми! А найголовніше те, що колись у всіх були діти і всі ходили на роботу!
Проте жінка справді не хоче ходити на роботу і так чи інакше – їй дома добре.
У неї є троє дітей. Двом дванадцять і десять років, а одній шість. А також у них ще є собака – лабрадор, котрого 12-літній син був приніс додому, а ще вони мають вдома морську свинку.

Вона все життя доглядає за дітьми сама, їй ніколи не допомагали мами чи бабусі.
Діти у неї вже не маленькі, нема потреби за ними сильно доглядати. Але все одно, потрібного одного в басейн відвести, одну до стоматолога, а ще іншого на танці. А це також забирає не мало часу і зусиль. Також не можна забути про те, що з дітьми ще разом треба робити домашнє завдання, вдягати їх, допомагати і навчати. А відпочинок! Дітям же потрібен відпочинок і хоч раз на тиждень на свіжому повітрі.

Вони живуть у чотирикімнатній квартирі, тому жінці приходиться ще всю її прибирати. Проте незважаючи на все, у неї завжди чистота. І не тільки по кімнатах, а і по тумбочках та на кухні.
Марина розказує, що вона вже має свою давно розроблену систему прибирання по квартирі. В різний день тижня – вона прибирає іншу кімнату.

Жінка майже ніколи не відпочиває, не пропускає прибирання, а сумлінно дотримується всіх поставлених собі справ. Також якось ще встигає готувати для дітей, а саме: пекти торти та різні тістечка, варити варення і робити закрутки з овочів. Коли ж приходять вихідні – до них приходять гості. А ще потрібно для гостей готувати! Хоч її чоловік казав уже, щоб вони найняли домробітницю, але жінка відмовляється, вона не любить, коли хтось хазяйнує у їхньому будинку.
Її приходиться вставати о 6 ранку і йти готувати обіди, гуляти з лабрадором та всіх піднімати з ліжка.
Вона завжди дивиться, щоб ніхто часом нічого не забув до школи, щоб всі були нагодовані і готові, ще відводить молодшого в садок, а її чоловік старших веде в школу. До обіду вона вже повинна прибрати і сходити в магазин за покупками, потім уже все по графіку. Забрати дітей, відвести на заняття, приготувати їсти, взятися за навчання з дітьми.
Перед самою вечерею вони йдуть прогулятися в парк чи просто, щоб зустріти батька дорогою додому. Далі вечеря, уроки, повторення віршів чи творів з англійської і до сну.
Жінці приходиться лягати пізніше всіх, бо ще треба погладити одяг, помити посуду, все попрасувати і вимити брудні черевики. А щодо миття посуди, то машину для миття посуди все одно потрібно запрягти, а потім повитягати посуд звідти, час також йде на це.
Загалом, не скучно.

Читайте також А хіба я повинен любити не свою дитину? Я ж знаю її тільки рік.

Проте її мама все одно називає її ледачою, а рідну сестру Марини – розумною жінкою. А все тому, що Дарина працює на роботі.
Вона встає зранку, йде на роботу і так від 9 години ранку до 6 вечора, але по суті жінка, коли приходить додому дуже замучена і мало часу проводить з дітьми. Про прибирання, прасування і різні хатні справи й мова не йде, заледве раз щось на тижні зварить… І в основному годує сім’ю вже готовими напівфабрикатами з магазину.
Дарина взагалі не займається хатніми обов’язками, хіба раз на тиждень помиє підлогу і ще щось зробить, а все тому, що вона дуже замучена і сил на це не вистачає.

Дитиною жінка майже не займається, бо зайнята. Коли малюк приходить попросити пограти з ним, то зразу відмовляє, мовляв, дуже замучилась, сил не маю… Майже не ходить гуляти з дитиною, а дитині потрібно гуляти!
Так і ходить їх мати і хвалиться, що вродились їй дві дочки. Одна – чудова, роботяща, інша як гниле яблуко, лінива.
Хіба якщо жінка не працює, то вона лінива? І як пояснити матері, що ти не цілими днями сидиш вдома без діла, а робиш щось заради дітей і це справді дуже важливо.