Так от. Що мене дуже бентежить у зятеві Ромі – так це те, що він зовсім не дотримується наших прийнятих правил, традицій, забобонів.

Я одразу говорила доньці, що міський зять нам не потрібен! Та хто мене послухав. Кохання у них! Дочка навчалася в технікумі у в обласному центрі, там вони і познайомилися.

Жити приїхали до нас у село, бо у зятя власного житла немає, а я сама у будинку зі старенькою мамою, з чоловіком давно розійшлися, він навіть до доньки майже не родичався, поки вона росла, лише фінансово допомагав.

Читайте також Мене здивувало, що, отримавши від мене відмову, вона натякнула, що не проти стати хрещеною мамою для моєї дочки!

Живе він у нас в селі, у приймах, як кажуть. Але заробляє добре, тиждень в місті на роботі в області, два – дома. І все б нічого, в побуті з ним нормально, принаймні, уживаємося.

На одній кухні буває складно тіснитися, але намагаємося їсти «дозовано», тобто не одночасно: дочка з чоловіком і малим, потім ми з мамою, чи навпаки.
Онуку Славку майже рік, дочка в декреті, а так працює в нашій школі завучем.

Так от. Що мене дуже бентежить у зятеві Ромі – так це те, що він зовсім не дотримується наших прийнятих правил, традицій, забобонів.
Ну наприклад: кішка перебігла дорогу або баба з пустим відром перейшла – пре, наче танк, йому все одно.

Хіба важко обійти іншим провулком? Ну якась же невдача спіткає. Хіба не зрозуміло!
В неділю майструє, рубає. Кажу: Ромо, побійся, відклади роботу на будній день! Але він відмахнеться і своє робить. Це ж і до мене, зокрема, неповага!
Сміття, як вже стемніло, виставляє. Хіба будуть гроші й лад після такого в хаті?

Але що мене найбільше обурило – малого ще задовго до хрестин, у перші тижні всім родичам показав! Хіба можна так? Я тепер переживаю, що дитинка хвороблива буде, не спокійна, чи ще борони Боже, щось.

Прикро, що й дочка до мене не дослухається: вчора прийшла сусідка, її однолітка Галя, попросила у дочки 200 гривень до зарплати. І це у вечері! Ну відомо ж, що позичати після заходу сонці – до злиднів у хаті!

Я їй кажу: доню, не треба, нехай вранці приходить. Але Ромка сказав дочці, що я кажу дурниці й треба допомогти дівчині. Дочка Світлана дала гроші, чай ще з Галею потім попила. Я нічого проти сусідки не маю, але переконана, що Галя так навмисне робить, щоб у нас гроші перевилися.

Одним словом, я вважаю, що таке нехтування законами пращурів ні до чого доброго не приведе. Але я вже втручатися не буду, вони все одно мої поради зневажають, традиціями нехтують. Тому, у випадку чогось, хай на себе і нарікають