Весна. Всі щасливі, адже нарешті можна більше часу проводити на вулиці, гуляти, займатися спортом на свіжому повітрі. Без проблем мамусі гуляють зі своїми дітками.
Ще й скоро всі дерева забуяють пишним цвітом. Я просто обожнюю цю пору року пробудження. Та не цьогоріч.
Чомусь так склалося, що родичі мого чоловіка мене взагалі не люблять, постійно уникають спілкування зі мною.Буквально вчора ввечері мій старший син задав мені дуже дивне та не зрозуміле для мене питання:
– Матусю, а та жінка, що приходила до нас, коли я її знову побачу?
– Сину, а що за жінка, про кого ти говориш?
– Тітка, яка з татом приходила! — відповів ствердно мені син.
– Сину, а коли вона приходила, то що робила, що тобі казала? — запитала я.
– Ой, мамо, та жінка дала мені дуже класну цукерку, я завжди хотів її спробувати! А ще вона з татом в кімнаті була, вони дуже довго не виходили звідти.
– Тобто довго у татовій кімнаті? — спантеличено відповіла я.
– Ну я зайшов до тата, а там на ліжку вона лежала і ще й дала мені цукерку! — дуже збентежено сказав син. Я була шокована такими новинами та запитаннями сина, адже навіть гадки не мала хто це міг бути. І що це за жінка?
– Синочку, а вона була одягненою? — трепетно запитала я, аби нічого зайвого не
пролунало.
– Ну, так, мамо. На ній була розкішна сукня і дуже красиве взуття. Знаєш, а у тебе такого ніколи не було!
Я, наче, відлетіла у паралельну реальність і не хотіла вірити у те, що щойно почула. Мені було боляче і цікаво водночас. Чому чоловік це все робить за моєю спиною, але не приховує від сина? Невже він хоче, аби я страждала?
Не знала що й роботи, тому вирішила запитати у рідної сестри чоловіка чи вона нічого випадково не знає.
– Це, мабуть, була Настуся. — дуже монотонно і спокійно відповіла мені сестра чоловіка.
– Та чому ти так спокійно про це говориш? Що мені тепер робити? — на високому тоні сказала я, — якась не відома Настуся, приперлася у мій дім, зайшла у мою спальню і робила там не зрозуміло що!
– Знаєш, я тут ні до чого. Хочеш щось дізнатися, то питай на пряму, а не через мене! Я зрозуміла, що дійсно, варто питати тільки в чоловіка, але як він відреагує на ці слова? Я взагалі не хочу сваритися і не люблю конфліктів. Тому, я ще й вирішила піти до свекрухи й запитати у неї. А свекруха взагалі не хотіла зі мною говорити. Майже за поріг виставила і сказала, аби я не пхала ніс не у своє діло. Я все ж набралася сміливості та після того, як чоловік прийшов з роботи — запитала у нього про цю ситуацію.
– Настуся, то моя колишня дружина — відповів чоловік. Він навіть і не почервонів, не хвилювався, навіть не образився на моє запитання.
– Любий, а чому ти запрошуєш свою колишню до себе в спальню, коли твоєї жінки нема в дома та ще й мені нічого не казав?
– Чого ти завелася! Прийшла, бо мені було так треба! Не лізь у мою колишню сім’ю! Тобі взагалі яке діло?! — почав вигукувати чоловік. Так, я розуміла, що там було не все так гладко і просто, як розповідав мені чоловік, його сестра і мама. Але найбільше мене зачепило те, що я навіть і не знала впродовж цих всіх
років того, що мій рідний чоловік був у шлюбі до мене.
Та й дивно це все якось. Тепер у нього нова сім’я, а до його квартири приходить колишня дружина сама в той момент, коли нема мене в дома. Це вже повна не повага! І навіть не бояться, що є дитина з ними!
Також є питання стосовно того, чому мені досі ніхто нічого не казав про перший шлюб чоловіка? Я у повному розпачі, бо навіть не розумію, що відбувається і не мають у кого спитати поради. Відчуваю, що сім’я вже не така міцна, як була раніше. Було навіть бажання зателефонувати до тієї колишньої й сказати, аби назавжди забула дорогу до мого порогу, але хто вона? Де взяти її номер? Як жити далі?