Перейти до вмісту

Тож не зустрічайте людей за одягом чи виглядом, адже ніхто не знає хто насправді біля Вас.

Я простий бармен в кафе. Люблю свого роботу за те, що бачу як на моїх очах розходяться пари, знайомляться майбутні закохані та сваряться друзі. Загалом, робота досить цікава.

Начальник нашого закладу приїжджає на роботу і часто привозить продукти сам. Він завжди намагається носити ті мішки у брудному робочому одязі, щоб не забруднити свій одяг. Тому він приходить у старому светрі та потертих джинсах.

У мене якраз початок робочого дня. Заходять дві неймовірно гарні дівчини: брюнетка та блондинка. Вони багато сміялися та мали відмінний настрій. Вони замовили напої та піцу і чемно чекали свого замовлення.

У той час мій начальник привіз товар. Заходить Ігор Сергійович у своїй робочій формі та звертає увагу на дівчат. У нього аж очі від них загорілись! наш начальник насправді дуже любив жінок і не пропускав жодної гарної спіднички.

Читайте також Я зі свекрухою особливо ніколи не сварилася, але й теплих відносин у нас ніколи не було. Все змінилось після того, як свекруха віддала мені дачу.

Підійшов він до дівчат і не питаючи дозволу сів поруч біля них. Дівчата аж злякались. Почав щось до них теревенити. А блондинка одразу відповіла:

– Я не знайомлюся. У мене хлопець є. Ось вона самотня, — показує пальцем на подругу. Напевно подруга хотіла підставити її.

– Вибачте … Я … теж не знайомлюся – тихо заговорила брюнетка.

– Так давай! Що ти! Мені здається ви станете хорошою парою – блондинка почала знущатися з подруги.

– Віко, досить! – не витримала брюнетка, – вибачте … Начальник дивиться на них і єхидно посміхається. Щось говорив їм, але я прослухав.

Віці було і того мало.

– Давай! Ось тобі «Принца» знайшла.

Мій начальник так стримано ще себе ніколи не поводив. До нього дзвонить телефон і він не бере слухавки, а телефон ставить на стіл. А він у нього останньої моделі (такий зараз близько 40 тисяч коштує), дивиться на час і каже:

– Гаразд, робота не чекає. Чарівній дівчині з темним волоссям коктейль коштом закладу. – тут він уже мені прокричав.

– Буде зроблено, Ігорю Сергійовичу! – весело крикнув я.

Дівчата так зніяковіли! Я ще таких з роду не бачив. Блондинка одразу все зрозуміла, почала поправляти волосся і сказала.

– Ой, а ви що тут головний? Що ж ви відразу не сказали! Може посидьте ще з нами?

– Ні. У тебе ж хлопець є, а я не люблю руйнувати пари, — зі сміхом відповів начальник.

– Ой та що там …. – почала говорити блондинка.

На прощання начальник сказав брюнетці:

– Якщо що, візьми мій номер у бармена. Повечеряємо разом, сходимо куди-небудь. Тільки подрузі її мій номер не давай. Нехай далі «принца» чекає!

Тож не зустрічайте людей за одягом чи виглядом, адже ніхто не знає хто насправді біля Вас.