Адріна і Костянтин прожили разом щасливих десять років, але недавно в їхній родині трапилася перша серйозна сварка. Дружина знайшла ,,заначку” на полиці у чоловіка, в шкарпетці…
– Там була досить велика сума грошей! Мені стало так гірко і прикро, коли я зрозуміла, що Костя мене обманює, приховує якийсь додатковий дохід або збирає на щось без мого відома. Це з одного боку не погано, але у нас завжди були дуже близькі стосунки, ми все вирішували спільно. А тут ось тобі на! Не довіряє мені, мабуть!
Адріна і Костянтин завжди знали розмір зарплат один у одного, чесно складали свої доходи в одну тумбочку, разом розподіляли по рахунках, відкладали на великі покупки і відпочинок.
– Костя і зараз приносить зарплату цілком. Мені залишається тільки здогадуватися де він бере ці додаткові гроші для «заначки». На кишенькові витрати, обіди і таке інше він бере із загального бюджету, як і я, там спеціальний конверт для цього і грошей предостатньо. Не можу зрозуміти, що привело його до таких заходів.
Чоловіки, в родині яких бюджетом розпоряджається дружина, нехай навіть і з їх допомогою, схильні заводити «заначки». Це якийсь ознака незалежності, адже є ж якісь речі особистого характеру, на які не хочеться питати грошей у дружини.
Інші чоловіки просто схильні до накопичення. Вони приховують премії, не віддають здачу, а складають всі гроші в купку. Можливо, хтось із них і витрачає «заначку» потім на свої потреби типу більярду, але в основному все накопичене так само, як і основний бюджет, йде на сім’ю.
Чоловік не буде доповідати дружині, що купив по дорозі з дитячого саду синові морозиво або купив хліб на «свої» гроші, а не на взяті з тумбочки.
Теж саме можна сказати і про квіти, які сімейні чоловіки купують своїм коханим: щось ось рідко дружини задаються питанням, де чоловік гроші на них взяв, але ж знають, що не в тумбочці.
– Трохи заспокоївшись і поміркувавши, я поговорила з Костею. Розмова була не з приємних. Але він у всьому зізнався. Виявляється, ніякого додаткового доходу у нього немає, всього лише продав непотрібні запчастини з гаража і економив на обідах. Довго не зізнавався на що збирав, просто сказав, що скоро дізнаюся. А через два тижні на річницю весілля подарував мені гарний золотий браслет.
Ми як то бачили його в магазині разом, я сказала, що він мені подобається. Але це було майже рік тому! Повірити не можу, що Костя запам’ятав і весь цей час складав потихеньку на нього…
Ось даремно я ображалася, злилася і погано думала про чоловіка. Добре, що ще іншу жінку не надумала собі! Мій Костя – відмінний чоловік, уважний і турботливий.
Нехай збирає далі тепер, я навіть, якщо щось і знайду, ображатися не буду, адже все одно на сім’ю витратить. А довіра? Так, нехай буде у нього свій маленький секрет у вигляді «заначки», дурниця все це…