Перейти до вмісту

“Ти знаєш, як стогне земля від наруги, Коли чобітьми чужаки нею йдуть?”

Ти знаєш, як плаче пшениці колосся?
Від чужинського вітру втрачає зерно…
Ти знаєш, як швидко сивіє волосся,
Коли на очах твоїх ріжуть стебло?

Ти знаєш, як стогне земля від наруги,
Коли чобітьми чужаки нею йдуть?
Ти знаєш, як серце пече від напруги,
Коли діточок в домовинах несуть?

Ти знаєш, як сніг покривалом став смерті?
Як холод одвічний вкрив степи і лани?
Цього неможливо із пам’яті стерти,
Як серп не дививсь де старі,де малі…

Читайте також: Вербна неділя у 2022 році: коли свято і як до нього правильно готуватися

Ти знаєш як жити,як сіяти знову?
Від нині навік тут кривава стерня…
Як знову співати в степу колискову?
Коли людським душам спочинку нема…
***
Та попри усе ми засієм й пожнемо,
На мирному сонці дозріє стебло,
Дощами-слізьми зрошить зболене небо
Тут зорані долі й життя,що було…

Не забудем ніколи і не пробачимо
І ката чекає розплата тяжка…
Боже,скільки невинних людей було страчено…
Яка ж за свободу жорстока ціна…

Автор: Плахтій Ольга