У батька була така сам картина, він почав випивати. Йому від мене потрібні були лише гроші.

Моя мама з татом живуть окремо після розлучення. Батько живе зі своїми батьками в маленькій хрущовці, де не було ремонту вже дуже довго, ця квартири на лежала мені. Моя мати, живе з новим чоловіком в квартирі, частина якої була так само моєю, проте вони не спішать мені її віддавати.

Я дізналася що батьки подають на розлучення, коли закінчувала школу. Саме тоді я поїхала вчитися в інше місто. Мій батько тепер живе зі своїми батьками в старенькій квартирі. Моя мати, яка недовго залишалась одною, незабаром вона привела вітчима, з яким жила в нашій квартирі.

На даний момент я вже закінчила університет, мені 27 років. Я одружена та маю найкращого та найріднішого чоловіка. Для мене він все, і опора і опіка, адже коли батьки розлучилися мені необхідна була підтримка.

Я закінчила навчання, приїхала на декілька днів до мами в гості, де вона жила зі своїм другим чоловіком. Я з вітчимом ніяк не могла знайти спільну мову, ми були різні, тому моє гостювання було схожим на каторгу. Йому було відомо, що половина квартири належить по закону мені.

Перебувавши вдома лише декілька днів я зауважила, що вітчим приходить часто нетверезий, і інколи пропонує горілку моїй мамі. Побачивши таку картину, я захотіла обміняти свою долю, і почати самостійне життя. Моя мати мені заперечила, сказавши що це принесе їй дискомфорт, якщо вона буде жити з чоловіком в маленькій кімнаті. Знаєш, доцю мені не важливо, де і з ким ти живеш, що ти їж і як живеш. Тобі вже 22 роки.

В такому віці варто було б подумати про заміжжя, щоб ти змогла забезпечувати своїх батьків. Щоб не було залежна від тої частки твоєї квартири, а мала власне житло, і чоловік б платив за наші борги.

Моя мати з вітчимом мали велику заборгованість, і вони від мене чекали фінансової допомоги, хоч на перший період. З часом я пішла на свою першу роботу, моя мати просила в мене гроші на одяг, кредити ,продукти.

Вітчим не мав роботи і не збирався навіть шукати, продукти він не купляв, сказавши що я не його рідна донька, і я з ним не розмовляю.

Так тривало моє життя цілих два роки. Згодом моя мати мене вигнала, тому що по її словах я їм не допомагала. А чим я допомагаю? Комунальні послуги неоплачені, холодильний пустий, заборгованість так і залишилась тільки збільшилась. Диви яка, купуєш собі одяг, прикраси, духи, а батьки голодні сидять.

Через таку ситуацію я переїхала до батька. У батька була така сам картина, він почав випивати. Йому від мене потрібні були лише гроші. Так я прожила декілька місяців. Згодом Максим, тепер вже мій чоловік, зробив пропозицію і я переїхала до нього.

Читайте також: Слова бабусі залишилися і моїй пам’яті на ціле життя. І зараз, коли я згадую їх на душі одразу стає спокійніше

Через деякий час мій батька не стало. Квартира перейшла мені у спадок, оскільки більше нікого не було. Але ми її не рухали, тому що, на її ремонт потрібна була велика сума грошей.

Я живу з Максимом в його квартирі. Моя мати все так само продовжує мені видзвонювати і просити гроші. В неї велика кількість заборгованості за світло, газ і вона розраховує що я їх закрию.

-Нащо тобі зараз дві квартири? –питає мама.- Або відмовляйся від своєї частини, або оплати нам все.

Оскільки я там вже декілька років не живу, Максим не дозволив мені щось їм платити. Переживаю лише за те, щоб у них ту квартиру не забрали, оскільки вони мають борги.

Я там жити не збираюся, проте на майбутнє краще хай буде. Ніхто ж не знає як воно буде. Тож я в роздумах, вагаюсь що краще зробити з цією квартирою.