В мене було все і як виявилося водночас нічого. Я мала щасливу сім’ю, принаймні я так вважала до однієї події

Мені 28 ми з моїм чоловіком одружилися коли мені було 22, а йому 23. Ми разом навчалися в університеті, були одногрупниками і сиділи за однією партою. Спершу це були дружні відносини, які згодом переросли в більші та сильніші почуття, ніж просто “дружба”.

Ми вирішили жити разом будучи на другому курсі. Знімали квартиру та одночасно поєднували роботу з навчанням! Згодом ми обоє реалізували себе як фахівці, мали достойну роботу та зарплату. Чоловікові видали службове авто. Згодом ми дозволили собі купити власне авто та думали про житло. Через короткий часовий період нам вдалося купити омріяну квартиру. Трішки допомогли нам батьки! Після цього ми одразу одружилися…Так як одразу про дітей ми не думали, то зараз був період задуматися над цим! Нас на це штовхали батьки збоку, дуже хотілося їм побачитись з онуками вже.

Читайте також Можливо, це буде трохи жорстоко звучати, але мені вже набридло, з Ігорем стало нудно, нецікаво.

Стосунки з чоловіком в нас були прекрасні, ми всього добивалися самі удвох, підтримуючи один одного. В нас було все і кохання, і повага, і підтримка. В мене не було боязні, що мене можуть зрадити чи кинути. У нас все з чоловіком було у спільному використанні. Я без остраху народила прекрасну донечку! Ми проводили час разом завжди! Вільні хвилини чоловік допомагав мені по дому та радісно проводив час з нашою маленькою “принцесою”!

Так минуло щасливих 5 років, коли раптом одного дня роздався телефонний дзвінок… На лінії була якась жінка, яка стверджувала, що вона є коханкою мого чоловіка. “Чоловік Вас більше не кохає! У нас з ним стосунки і ми маємо бути разом!” Я звичайно своєму чоловікові довіряю і піддаватися на такого роду провокаційні телефонні дзвінки не хотіла…

Коли чоловік прийшов додому ми спокійно з ним почали розмовляти і я розповіла йому про цю розмову. Він не здивувався і розповів історію одного свого відрядження! Коли вони з друзями гуляли, багато було випивки і він справді не знав де і як він опинився в однієї жінки! Йому було соромно про це розповідати. Він сказав, що кохає мене і не хотів руйнувати щастя! Він розумів, що це зрада, але направду не навмисна, вона просто неусвідомлена. Він був напідпитку в чужому місці в компанії чоловіків!

Звичайно я була в розпачі, адже це сталося 5 років тому, коли я родила нашу донечку! Я з одного боку усвідомлювала, що з боку чоловіка це не є свідомий вчинок, з іншого не могла пробачити йому факт самої зради! Я не знала що робити тому взяла таймаут і попросила аби він пожив деякий час у своїх батьків!

Через якийсь період часу я дізнаюся, що в тієї жінки народилося тоді двоє діток – двійнята! Вона від них відмовилася і вони зараз у притулку! Вона телефонувала мені і просила аби я їх забрала, бо їй нічим було їх тоді годувати та й зараз коштів немає… І взагалі вона вже живе з іншим чоловіком і мій їй вже не потрібен!… Я спершу подумала яка ж вона нахабна і дурна!!

Вже місяць часу мені її слова в телефоній розмові про дітей від мого чоловіка не давали спокою. Я з’їздила в дитячий притулок і знайшла тих двох дівчаток! Вони були такі милі та хороші, що я не витримала і рішуче вирішила удочерити їх!

Підготувала усі документи необхідні для цього і зробила це! Вони були на рік менші за мою донечку і жити їм там я немогла дозволити! Нехай будуть у нас! Так у нас! Я три місяці не говорила зі своїм чоловіком!

Після того, коли забрала дівчаток з інтернату, зателефонувала і сказала аби він приїхав! Мій чоловік швидко, не роздумуючи, приїхав і почав з порогу знову вибачатися, коли раптом помітив цих дітей…і запитав:”хто це?”

Я відповіла: “Це твої діти від “коханки! Не могла дозволити аби вони жили в інтернаті! Тепер житимуть і виховуватись будуть у нас! Згоден? Якщо ні, тоді можеш іти геть! Я забуваю цей інцедент, бо розумію що вини твоєї немає і це був лише алкогольний стан! А діти ні в чому не винні!”

Він підійшов до мене і ніжно обійняв, і тихенько промовив: “Яка ж ти в мене мудра жінка! Я кохаю тебе безмежно! І ніколи не розчаровуватиму!” Він познайомився з дівчатками, ті полюбили його одразу! В нашій сім’ї тотальне поповнення! І це було справжнє свято!

Так я забрала дітей коханки, свого чоловіка! Але по-іншому вчинити не могла, совість не дозволила! Треба пробачати рідних людей і навчитися розуміти ситуації, які бувають різними в житті!