З Іриною я зустрівся 3 роки тому. Дічина не приховувала та майже одразу ж мені зізналася, що у неї є маленька дитина. Я не був проти, адже дітей я люблю, і не вважаю їх тягарем.
Коли ми почали жити разом, я зрозумів, що на дитину йде найбільша частина моїх чесно зароблених грошей. І тут я задумався…
В той же день я запитав Іру, чому колишній чоловік не платить аліменти, на що вона відповіла: “Він з самого початку не хотів цю дитину, і платити – не буде”.Виявляється, у нього вже нова сім’я, тому гроші йдуть туди.
Та мені від цього не легше, а навпаки, з кожним роком стає все важче і важче. Я розумію, що хочу від коханої й свою дитину, та грошей ледь-ледь хватає, щоб забезпечити нас трьох. Я вже й мовчу про відпочинок, десь на морі чи в Карпатах. Ми економимо на всьому.
Я же поміняв роботу на більш оплачувану, та все одно розумію, що двох дітей ми не зможемо поставити на ноги.