Ангеліна була красивою дівчиною . Почала зустрічатись з Артемом той був романтик.
Поки вони зустрічалися, все було дійсно романтично – пісні власного твору під гітару, незвичайні побачення.
Але весь цей напускною романтизм у Артема зник відразу з початком сімейного життя.
Хлопець став грубим і егоїстичним.
На роботу влаштовуватися не збирався, цілими днями грав комп’ютер. Жили вони, до речі сказати, зі свекрухою. Маргарита Трохимівна була дуже гарною жінкою, вона прийняла Ангеліну як рідну.
Відразу стала називати донькою і в усьому з нею радилася. У справи молодих вона намагалася не лізти, але те, що Артем не працює, а Ангеліна тягне всю сім’ю, їй страшенно не подобалося.
На всі нарікання матері Антон кричав на неї.
Коли Ангеліна намагалася втрутитися, то діставалося і їй. Нарешті Ангеліна це все набридло.
Бачачи, що чоловік не змінюється та й не хоче змінюватися , вона подала на розлучення. Умовляти він її не став, тільки накричав в черговий раз. А от свекруха вмовляла, та так, що плакала.
Ангеліні було шалено шкода жінку, але жити так більше вона не могла.
Ангеліна почала нове життя.
Зняла квартиру, заспокоїлася. Відпочивала, так би мовити, від чоловіка. Десь через пару місяців ввечері в її двері хтось подзвонив.
Відкривши, жінка побачила на порозі заплакану свекруха. Уже колишню свекруху. Провівши її на кухню, Ангеліна почала розпитувати бідолаху.
Виявляється, після розлучення Артем пустився у всі тяжкі. І в кінці-кінців привів подружку додому. Жити.
Мати, яка була проти, він без докорів сумління виставив за поріг. Куди йти вона не знала, тому й прийшла до Ангеліні. Переночувати.
Ангеліна була в люті.
Вона пішла до колишнього чоловіка, врізала що є сили йому по морді і забрала речі свекрухи. Потім оголосила тієї, що її будинок тепер тут, і знущатися над нею Ангеліна нікому не дозволить.
Навіть рідному синові. І слово своє стримала. Свекруха жила у неї і була другою матір’ю.
А коли Ангеліна вдруге вийшла заміж, то Маргарита Трохимівна із задоволенням няньчила з дитиною, вважаючи його своїм онуком.