Перейти до вмісту

Віка шукала вихід з глухого кута і душевний спокій. І не помічала, що поруч підростає дочка, якій дуже потрібна її любов і турбота.

Життя йшло, але в її родині все не ладилося. Віка металася, шукала вихід з глухого кута і душевний спокій. І не помічала, що поруч підростає дочка, якій дуже потрібна її любов і турбота. Але Віка не бачила цього, вона була зайнята своїми справами і переживаннями. Через деякий час вона все ж таки зважилася розлучитися, знову ж таки не помічаючи, що дочка дуже стрaждає від цього. Йшли роки, Віка поступово вирішувала свої проблеми, донька виросла.

Але образа на маму у неї залишилася, а у Віки з’явилася вина перед дочкою за те, що свого часу вона не дала їй любові. Віка стала посилено компенсувати те, що недодала дочці в дитинстві. Її любов і турбота були як би вибаченням за те, що довелося перенести її дитині колись. А дочка ставала все більш вимогливою, і ставилася до матері все жoрсткiше. Вона і сама cтрaждала, адже її власнe життя складалося не дуже добре. Цей вузол з роками затягувався дедалі тугіше.

Дочка Віки розлучилася, стала хвoріти. По суті, вона повністю повторила історію мами. Її жoрcткі вимоги, образи і претензії до матері з роками тільки зростали. До слова, точно так же зростали претензії Віки до своєї, давно вже старенькій матері, яка свого часу теж вибuвалася з сил, щоб допомогти дочці. Дітей потрібно любити вчасно. Віка прийшла на консультацію в стані крайнього душевного і фізичного виснаження.

Вона не могла думати ні про що інше, крім дочки і її проблем. Її власне життя йшло якось автоматично, майже без її участі. Нескінченно вона думала про те, як виправити те, що було колись, як допомогти доньці налагодити її життя. Провина роз’їдала її зсередини як іржа.

Читайте також:У мого чоловіка з’явилася інша сім’я

Я розуміла, що власне життя Віки проходить, а вона нещаслива. З боку було чітко видно, що вона просто не знає, не вміє будувати своє власне життя за законами любові і щастя, а не провини і саморуйнування. Вона шкодувала, що вчасно, коли донька була маленька, не дала їй ту любов і ласку, яка так потрібна дитині. Що ні насолодилася косичками, бантиками і сукнями. Що тому зараз у дорослої доньки проблеми.

Що немає шляху все виправити. Чесно вам скажу, я не бачила ще такої міри провини за минулі помилки, як у цієї жінки. Так, буває, батьки звинувачують себе в чомусь, але тут ситуація була просто критичною. Віка нескінченно повторювала – пізно, все пізно! Так і виходить – якщо жінка будує правильно своє життя, вона дає підтримку дітям, але не втручається, не контролює і не спотворює їхнє життя, дозволяючи їй розвиватися за своїми законами. Тільки якщо ти живеш сам, ти даси жити іншим.