Історії

Вітчим квартиру, де все зроблено руками нашої мами, він записав своєму синові від попереднього шлюбу.

Ми з братом вже виросли, маємо свої сім’ї. З вітчимом ми прожили все своє дитинство і вважали його за батька. У нього теж є син, наш ровесник. Вони ніколи не зустрічалися з тих пір, як розлучилися з його матір’ю.

Нашій мамі 60 років, а вітчим на 12 років її старше. Зрозуміло, що вік, йому важко вже ходити. Мама доглядає за ним. Живуть добре, завжди радилися, разом приймали рішення. Так було до останнього часу.

Та останнє, що він зробив, здивувало не лише нас, а й нашу маму, такого ми не очікували. Свою квартиру, де все зроблено руками нашої мами, він записав своєму синові від попереднього шлюбу.

Читайте також:Мені здавалося, що раз він поважає свою матір, значить і чоловіком буде хорошим. Але чим довше я з ним жила, тим більше розуміла – він просто мамин синочок.

На днях мама приходила до мене, сиділа така сумна, а коли чоловік з дитиною пішли на вулицю, то зважилася на розмову. Запитала, чи не прийму я її, якщо раптом що. Я спершу розсміялася, подумала, не розлучаться вони вже на старості років. А виявилося, що чоловік показав їй свіжі документи, які йому доставили. Це був наказ або дарчу, вона не зрозуміла. Вітчим попросив вибачення за те, що залишає її без будинку, але квартиру він віддає своєму рідному синові.

Звичайно, без даху над головою вона не залишиться – і я, і брат відмінно ладнаємо з мамою і дуже її любимо. Дивує інше – мама вважає, що її просто зрадила людина, якій вона все своє життя довіряла та підтримувала.

Вона й гадки не мала, що так вийде. Прожити більше 30 років разом, все ділити і отримати такий удар. Я теж вважаю цю квартиру рідною домівкою. Там ми жили з раннього дитинства. Мені і в голову не могло прийти, що вітчим пам’ятає про сина від попереднього шлюбу. Де він зараз? Що за людина? Може, він забезпечений, і йому даром не потрібна ця квартира.

Вітчим завжди тільки нас вважав своїми дітьми. Брат сприйняв цю новину теж з великим подивом. Але якщо я змирилася, то він переконує маму піти в суд, відстоювати свої права. А хіба можна щось зробити? І як старенькому вітчиму сказати, що він не правий? Може, це старече, якась вина на душі, ось він і придумав такий план? Не знаю, як вчинити – і маму шкода, і на вітчима образа з’явилася.