Вона ж сама казала, що не отримує від цього шлюбу того, чого потребує. А можу це дати.

Я зустрічаюся з заміжньою жінкою. Вона старша за мене на п’ятнадцять років. Познайомились на вечірці. Інші дівчата мене не зацікавили, а ця жінка приковує до себе погляди.

Спочатку ми спілкувалися. Нічого більше. Наше спілкування продовжувалось і я зрозумів, що закохався. Не мав грошей навіть на букет, але старався зі всіх сил. Це дало плоди.

В нас зав’язався роман. Вона одразу сказала мені про свого чоловіка. Він багатий та впливовий. Багато працює, рідко буває вдома, а їй не вистачає теплоти та підтримки. Тільки це я і міг дати.

Читайте також Так вчинити могла тільки скупої душі людина.

Моя кохана ніколи не глузувала з мене через вік чи брак грошей. Вона частенько сама кудись запрошує та сама повністю оплачує рахунок. Я соромився цього. Ніяковів від поглядів оточуючих, коли жінка сама розраховувалася за двох. Час йшов. Я звик.

Для неї гроші не головне. Їх в неї багато. Вона не сидить на шиї у чоловіка. Має декілька весільних салонів. Прибуток великий. Моя кохана почала цей бізнес багато років тому. Сама підняла себе. За чоловіка вийшла заміж, бо сподівалась створити справжню сім’ю. На жаль, мрії не збулися.

Зазвичай, ми відпочиваємо в ресторанах. Останні місяці, проводимо вільний час у мене вдома. Вона готує смачну вечерю, а я роблю нам каву. Кохана накриває на стіл, ми сідає близенько один до одного та включаємо якийсь фільм. Справжня ідилія.

Мене влаштовували наші стосунки такими, якими вони були. Але все змінилося. Я закохався до безтями. Це та жінка, яку шукав усе життя. Хочу зробити їй пропозицію, створити сім’ю та народити дітей. Свої стосунки не афішували. Зараз, хочу цього. Мені байдуже на її вік, що подумають батьки, як на нас будуть дивитися оточуючі. Мені на все байдуже, аби вона була зі мною.

Кохана не погоджується. Я боявся говорити напряму. Намагався вуалювати свої наміри, але вона не дурна. Швидко зрозуміла, куди я хилю. Вона не хоче розлучатися з чоловіком. Каже, він багато для неї означає, як людина. За всі роки, що вони прожили, її чоловік зробив для неї багато хорошо.

Не розумію її. Вона ж сама казала, що не отримує від цього шлюбу того, чого потребує. А можу це дати. Чому ж вона не покине його заради мене?

В них немає дітей чи спільного бізнесу. Що ж її тримає? Кохана не раз зізнавалася, чоловіка не любить. Як на мене, це найголовніше у стосунках. Без взаємних почуттів далеко не зайдеш.

Мої розмови про спільне майбутнє її не дратують. Вона залюбки їх підтримує. Тільки є проблема у цих розмовах. Я говорю про наше реальне майбутнє, а вона, ніби фантазуючи.

За три роки стосунків, кохана лише чотири рази залишилась на ніч. Вона завжди повертається додому, навіть якщо чоловіка вдома не буде. Не розумію, навіщо це робити? Можна ж залишитись зі мною. Я люблю її.

Не знаю, як вмовити кохану покинути чоловіка. Розумію, зазвичай така проблема у дівчат. Раніше не розумів панночок, які зустрічались з одруженими чоловіками. Зараз знаю, серце саме обирає. В ділах сердешних розум не працює.

Не так давно, кохана втекла прямо з побачення. Її чоловік зламав ногу. Вона все кинула і побігла до нього. Три місяці ми спілкувалися тільки по телефону. Я втрачав голову від смутку за нею. Мені здавалося, вона також. Вдень доглядала чоловіка, а по вечорам ми говорили по телефону. Витрачали на розмови декілька годин. Мені не вистачало її. Не посиденьок у ресторанах, а саме цієї людини. Думав, без неї я неповноцінний. Кохана стала частинкою мене.

Як тільки чоловік прийшов у норму, вона одразу приїхала. Знову приготувала їжу, накрила на стіл і ми проговорили до пізньої ночі. На ніч не лишилась. Як завжди. Хочу бачити її завжди. Так важко відпускати кохану.