Вони навчилися цінувати час та бачать людей наскрізь.

Їм не страшно виглядати безглуздо і вони сміливо перепитують ще раз. У них завжди є, що одягти в будь-яку пору року. Вони вміють іти по прямій, але не бояться скривити. Вони не соромляться демонструвати власні почуття: плачуть, коли цього вимагає душа та сміються щиро.

Їм байдуже на зморшки чи сивину, вони не бояться старості. Вони не хочуть думати, що скажуть люди і не звертають на чужі думки уваги.

Їм байдуже. Прийшов він о 18:30 або 21:00 чи 24:00 чи…. Якщо він любить. І поспішає. Головне – він є. Вони вже не бояться бути одні. Вміють не бачити того, хто не помічає. Відходити від того, хто відштовхує.

Читайте також Після таких слів жінка розчарувалася в Степанові й вони стали зовсім чужими людьми під одним дахом.

Вони можуть підтримати розмову на будь-яку тему та знають, коли треба промовчати. Вони знають, як молитися правильно – адже все у них від щирого серця. Вони не переживають за свій зовнішній вигляд і про те, що будуть занадто товстими, худими, допитливими чи дурними.

Вони роблять те, що люблять. Кохають того, кого поважають. Завжди говорять прямо та не намагаються змінити себе. Вони приймають свої кучеряве волосся та не намагаються накрутити локони. Головне, що вони навчилися в цьому житті – прямо тримати спину та прислухатися до тиші.

Вони навчилися цінувати час та бачать людей наскрізь.

Вони вже не звинувачують маму. Люблять і пам’ятають батька. Вони не бояться померти. Тому що – Живуть!