Зараз я мама двох найкращих діточок у світі. У мене дві дівчинки, найстарша Аліна, якій 6 років, а молодша Мілана, якій 2 роки. Я своїх дітей дуже сильно кохаю та прагну, щоб вони були здорові, щасливі та ні в чому собі не відмовляли. Звісно, я як мама проводжу з ними сім днів на тиждень і трішки втомлююся. Це нормально і нічого не звичного в цьому немає, адже всі ми люди. Дякувати Богу, що в мене дуже гарний чоловік та в усьому мені допомагає. Коли необхідно, то він навіть відпустку своїм коштом може взяти, щоб тільки допомогти мені з нашими донечками, особливо коли вони захворіють.
Дуже багато людей мені говорять і ставлять питання, чому я не залишаю своїх дітей на бабусь та не виходжу на роботу. Все дуже просто, я обожнюю свою свекруху та маму і ціную їх як бабусь для своїх дітей, але у виховання своїх дітей я їх просто не допускаю. Хоча й найстарша моя донечка вже цього року піде до першого класу, а молодша наступного року піде в садочок, і можна сказати що вони вже дорослі, я все одно не можу залишити їх разом зі своїми бабусями на довгий час, як мінімум більше ніж на один день.
Читайте також Оточіть себе хорошими людьми, які наповняють ваш світ магією
У мене склалося таке враження, після появи першої дитини, коли ми з чоловіком удвох не розуміли як піклуватися про нашу дитину, як її годувати, як змінювати підгузки та як купати, ми звернулися до наших мам і почули досить абсурдні поради. Моя мама мені говорила що необхідно купати її тільки у воді з різних трав, такі як ромашка, чистотіл та різні збори, а мама чоловіка говорила про те, що не потрібно над цим дуже сильно задумуватися, просто набрати у звичайну ванну води й купати дитину так само як миємося і ми, дорослі люди. Я розуміла що з однієї та з іншої сторони це дуже дивні поради, до яких я звичайно не прислухалася. Причому вони були не тільки з приводу купання, а й з приводу різних хвороб, які були у наших доньок, з приводу їжі й тому подібне.
Я звичайно дуже кохаю як одну, так і іншу бабусю, але я розумію, що в них є також своє особисте життя, і повісити на них своїх дітей, яких ми з чоловіком народжували для себе я також не можу. Адже одній та другій нашим мамам нещодавно тільки виповнилося по 50 років і вони ще досить молоді. На вихідних також мають свої плани: у когось посиденьки з подругами, чи різні заходи, а в іншої садок та поїздки на річку. Я розумію, що вони також втомлюються протягом свого робочого тижня та мають право на повноцінний відпочинок.
Я ще раз повторюся, що дуже люблю та поважаю своїх мам та бабусь своїх дітей, але вихованням донечок будемо займатися тільки я та мій чоловік і втручатися у наше виховання я не дозволю нікому.