Андрій мав двох синів. Старшого звати Олександр, а молодшого — Євген. Діти виросли і у всьому допомагали батькові, адже він був у поважному віці і мав
проблеми зі здоров’ям. Згодом Женя одружився і переїхав на постійне місцепроживання в інше місто. За деякий час своя сім’я з’явилася і в старшого, але він залишився жити з батьками.
Одного дня його не стало. Його дружина залишилася жити в домі разом з Олександром. Син запропонував матері написати довіреність на його ім’я, щоб він мав змогу самостійно платити за комунальні послуги. Адже жінка часто хворіла і бігати з квитанціями було своєрідним тягарем. Матір так і вчинила. Сашко кожного місяця вчасно проводив всі виплати.
Через вісім років синочок заявив, що він є власником квартири і почав вимагати матір з’їхати. Жінка була шокована, коли побачила документи, які це засвідчують.
Виявляється, що багато років тому Олександр підмінив документи і підсунув жінці дарчу на своє ім’я.
Мати не збиралася мовчки виконувати вказівки сина і подала на нього в суд, мовляв, він обманом змусив її оформити документи. На засідання Олександр приніс усі докази, підписані папери та виплачені квитанції. На додаток, син переконував, що матір була при здоровому глузді, коли затверджувала дарчу.
Жінка ризикувала програти суд і опинитися на вулиці. Родичі намагалися достукатися до сина і переконати його дозволити матері залишитися вдома. Однак він був непохитним.
Зрештою, Олександр виграв. Наступного ж дня після рішення судді він виставив речі матері в під’їзд і прогнав її геть. Жінка перебралася у стареньку хатину в селі, де колись мешкали її батьки.
Там не було жодних комфортних умов для проживання. Навіть воду доводилося носити з криниці. Як тільки Євген дізнався, що трапилося, то одразу кинув все і переїхав разом зі сім’єю до матері в село.