Історії

Взагалі мені гріх скаржитися на свою свекруху, живе вона дуже далеко і приїжджає в гості, побачити онуків один раз на рік, але за ці два дні можна просто збожеволіти.

Своїм нестримним цікавістю моя свекруха за два дні може звести з розуму кого завгодно….

Взагалі мені гріх скаржитися на свою свекруху, живе вона дуже далеко і приїжджає в гості, побачити онуків один раз на рік, але за ці два дні можна просто збожеволіти.

Перший раз вона приїжджала знайомитися перед нашим весіллям і вже тоді встигла всіх дістати, ми жили в приватному будинку і ось їй було роздолля побігати по трьом поверхам.

Другий раз батьки приїхали на весілля. Уявіть моє обличчя коли я вранці встала в 5 ранку, а в кріслі сидить вона – свекруха, я аж здригнулася!

Вона схопилася з крісла і стала завалювати мене питаннями, мені ж треба готуватися кажу їй, одягатися, фарбуватися, а вона бігає за мною по всіх кімнатах як ужалена, я від неї, а вона за мною, ухх, як згадаю цей моторошний день і так все на взводі були, нерви.

На весіллі взагалі влаштувала «Плач Ярославни» – вона просто затятий противник алкоголю і щоб не нудьгувати мабуть, стала вважати за всіма склянки, особливо за мною напевно, навіть вміст моєї сумочки було перевірено.

Потім свекор перевищив свою норму по випитому кількості алкоголю і вони почали лаятись. Але свекор не здавався і продовжував пити, весілля сина адже, тоді вона стала ридати, в загальному влаштувала цирк!

Читайте також: Коли син привів наречену, вся наша сім’я була проти.Я відразу сказала, що добром цей шлюб не скінчиться.

Останній її приїзд на дворіччя внучки, ми пережили особливо важко.

Навіть моя мама, дуже спокійна за характером, була просто в шоці, вона так втомилася і морально і фізично, треба було багато готувати, чекали адже гостей, а тут вона зі своєю нескінченною балаканиною і розпитуваннями.

Приїжджала вона тим більше з бабусею (її мамою), на яку вона постійно кричить з приводу і без.

Всю ніч вона не могла заснути і бігала по поверхах, заглядаючи в усі кімнати перевірити: – « А хто ж що робить цікаво?».

Загалом ні вдень, ні вночі спокою не було. Ми всі дуже її любимо звичайно ж, але коли нарешті то чоловік повіз їх на вокзал ми з мамою зітхнули з полегшенням.