Невдовзі у Миколи та його дружини планувалося святкування з нагоди 30-річчя сімейного життя. Але на душі у чоловіка було зовсім не спокійно. Вони прожили разом з Марією душа в душу, одружилися ще зовсім юними, і вона зовсім не винна в тому, що він на старості років сильно закохався.
Хоч Миколі і виповнилося недавно 55 років, але виглядав він на 10 років молодшим. Аліну він зустрів приблизно 5 років тому і відразу зрозумів, що не уявляє без неї життя. Вона була молодша від нього на 15 років, але одразу звернула увагу на такого доглянутого та імпозантного чоловіка. Познайомилися вони на роботі і з того часу триває їх роман.
Дружина нічого не підозрювала. Син у подружжя вже давно виріс, скоро подарує їм внука. Через роботу та домашні справи Марія не одразу помітила, що чоловік дуже змінився.
Вже протягом 5 років Микола намагається сказати дружині, що хоче піти від неї, але ніяк не може знайти вдалої митті. То син одружувався, то прийде додому, а на нього чекає романтична та смачна вечеря, а ось тепер ще й наближається 30-річчя їх сімейного життя.
Микола розуміє, що зараз збереться вся родина, тому момент знову не дуже вдалий. Алена все частіше почала говорити, що рано чи пізно їй надоїсть чекати і вона піде від нього. Микола цього дуже не хотів, тому пообіцяв, що поговорить зі своєю дружиною одразу після святкування ювілею.
Святкування було пишне, зібралася вся родина та друзі. Але через декілька днів Микола таки повідомив дружині, що залишає її та йде до іншої жінки.
Відтоді світ Марії перевернувся з ніг на голову. Її навіть не радував той факт, що Микола залишає їй все своє майно та будинок, а забирає лише автомобіль.
Будинок був дворівневий, з новим ремонтом, але Марії без Миколи він просто не був потрібен. Немає тепер про кого дбати. Син одружився і живе з дружиною в іншій квартирі. Марія попросила, щоб чоловік оформив всі документи на сина, їхнього єдиного спадкоємця.
Перших декілька місяців, життя Миколі здавалося казкою. Вони багато подорожували, з’являлися на людях разом. Але Аліна зовсім не вміла готувати та й не особливо хотіла. Микола закривав на це очі, мовляв, ще навчиться.
Пройшов час, але Аліна не змінювалася. Щовечора Микола стояв біля плити та готував обіди і вечері для 12-річної доньки Аліни від першого шлюбу. дівчинка дуже прив’язалася до Миколи, почала називати його татом.
Все було чудово, поки Аліна не дізналася, що Микола переписав будинок на свого сина. Вона думала, що частка, яка належить йому, перейде до її дочки.
– Навіщо ти мені? – якось прямо вона запитала Миколу. – Ти маєш лише машину і все. Через років 4-5 ти перетворишся на старого діда. Або ти зараз забираєш у свого сина частку будинку, або повертаєшся жити до своєї колишньої дружини.
Микола був шокований. Звичайно, що забирати у свого сина частку будинку він не збирався. Після розлучення, Марія поїхала жити до своєї сестри в Італію. А син разом зі своєю сім’єю продали свою квартиру і зараз живуть у будинку.
Аліна не мала намірів жартувати. Через тиждень вона зібрала речі Миколи та виставила його за поріг. Микола зателефонував синові, попросився пожити у нього певний період часу.
Син одразу прийняв батька. Ввечері у них відбулася серйозна розмова. Микола зізнався, що дуже шкодує, що пішов від жінки. Після стількох помилок, він зрозумів, що щиро кохає Марію.