Вася і Іра одружилися, коли ще були студентами. Спочатку вони жили дуже добре. Батьки Василя подарували їм квартиру. Потім Іра мала Аню. Через два роки вона знову мала хлопчика, якого назвали Дімою.
Минув час, і стосунки між Васею та Ірою стали погіршуватися. Іра почала випивати. Вона стала затримуватися на роботі, приносити додому дорогі подарунки. Чоловік відразу її не ревнував, просто віджартовувався.
А потім сталася біда — на заводі сталася аварія, і Вася серйозно травмувався. Лікарі та родичі думали, що він навіть не виживе. Але він виявився дуже сильним. У лікарні за ним доглядали мама і сестра. Іра лише зрідка до нього приїжджала. Вона говорила, що працює і займається дітьми. Доглядати за чоловіком їй виявилося ніколи.
З лікарні Вася поїхав до батьків. Лікарі говорили, що він навіть ходити не буде. Але Василь здивував усіх — через деякий час він пішов. Спочатку на милицях, звичайно.
Як тільки це сталося, він зібрав свої речі і поїхав до дружини і дітей. Йому було дуже боляче і прикро від того, як його зустріла дружина. Вона поводилася, немов чужа. Іра відразу ж заявила Василю, що вона не збирається утримувати інваліда і доглядати за ним. Діти розповіли татові, що поки його не було, у них було багато різних «татів». Зовсім недавно з’явився ще один новий «тато» — Павло Георгійович. Солідний, з грошима. Щоправда, літній уже.
Вася не став влаштовувати ніяких “розборок”. Він просто зібрав свої речі і поїхав. Квартиру він залишив дружині і дітям. І відразу ж подав на розлучення. Він платив аліменти на дітей, діти час-від-часу приїжджали в гості до бабусі і дідуся. Часто спілкувалися з батьком.
Потім Василь остаточно одужав і прийшов працювати до нас в компанію. Тут ми і познайомилися. Він мені відразу сподобався, особливо його красиві, але такі сумні очі. До того ж, помітно було, що батьки Васі його відмінно виховали.
Ми почали зустрічатися, а через три місяці стали жити разом. Він відразу ж розповів мені про те, що був одружений, що у нього є двоє дітей. Діти відразу ж стали ставитися до мене не дуже добре. Я ж до них ставилася нейтрально. Ставати для них «другою» мамою я не збиралася.
Але діти розповіли своїй матері про те, що у батька з’явилася інша жінка. Ірина стала розповідати про мене всіляку гидоту, стала обзивати мене коханкою, розлучницею. Вася попросив мене не звертати на це уваги, а потім запропонував мені стати його законною дружиною. Я звичайна погодилася. Ми сподівалися, що після цього Іра заспокоїтися. Але ні. Вона ще сильніше почала налаштовувати дітей проти мене, стала влаштовувати жахливі скандали, коли привозила до нас дітей.
Ситуація стала ще гіршою, коли я мала дитину. Ірина взагалі знахабніла: вона стала привозити Діму і Аню в будь-який час і залишала їх у нас надовго. Ані вже було п’ятнадцять років, вона була важким підлітком — прогулювала школу, гуляла зі старшими хлопцями. Вона, не запитуючи, брала мої речі, прикраси та косметику. Дімі було дванадцять років, але виглядав він набагато старше. Йому теж явно не вистачало доброго виховання — він матюкався, огризався до старших, почав спілкуватися з якимись хуліганами.
Ірина заявила Васі, що діти її не слухаються, що їм потрібна міцна чоловіча рука. Може про це треба було думати, коли вона починала гуляти з чужими чоловіками?
Діти були просто жахливими — агресивними і невихованими. Мене вони абсолютно не поважали. Ірина одного разу і привезла їх до нас на все літо. Це був справжній кошмар. Допомоги від Діми і Ані не було ніякої. До того ж зовсім безмовісна Іра зажадала, щоб Вася ще й заплатив їй аліменти за все літо, поки діти жили у нас. Іра аргументувала це тим, що вона мучилася з його дітьми весь навчальний рік.
Ми живемо в моїй квартирі. Я не хочу обслуговувати дітей свого чоловіка, які ставляться до мене, як до порожнього місця. Діма може запросто послати мене матом, якщо я прошу його щось зробити. А потім каже, що я все це вигадала.
Мені так прикро. Батьки Ірини категорично відмовилися займатися своїми онуками. Батьки Васі зараз займаються вихованням дітей дочки, адже вони у неї ще дуже маленькі. Брати на себе відповідальність за некерованих підлітків вони взагалі не хочуть.