fbpx

— Я би хотіла розлучитися, Карпе. Ми ж давно з тобою живемо як чужі люди…- несміливо почала говорити Леся. — Та чого ти? Нормально живемо! От видамо дівчат заміж, а тоді розлучимося, якщо так бажаєш.

Наші дочки були здивовані, коли ми з батьком заявили про своє розлучення.

— Що ви собі так придумали? — казала старша донька.

— Ми добре обдумали і прийняли зважене рішення…

Зрештою «синдром спорожнілого гнізда» — це вже давно відоме людству явище. Це сім’ї, в яких все ніби нормально, але немає душевної єдності. Вони тримаються вкупі доти, доки не виростають діти. Та коли сполучний елемент зникає, то спільне життя зовсім втрачає сенс.

Леся, красива студентка, на початку 90-х зустріла бізнесмена Карпа. У них зав’язалися стосунки, які закінчилися весіллям. Через два роки у них народилася одна дочка, а потім через два — друга. Леся залишилася сидіти з дітьми в декреті, а Карпо працював. Це був складний період. Їхнє матеріальне становище було нестабільним. Та й загалом перші десять років шлюбу далися важко.

Читайте також Я витягла ключі і відкрила двері. В коридорі побачила перелякану дівчину в халаті моєї дочки. В одній руці у неї був келих вина, а в іншій — сигарета. З душу долинали співи мого зятя.

Коли були гроші, то Карпо не відмовляв собі ні в чому: ходив по ресторанах, саунах, зустрічався з друзями. Леся підозрювала, що у нього були й інші жінки. Для цього вона мала достатньо доказів. Та через кохання до Карпа вона все терпіла. Леся боялася залишитися без чоловіка і батька її дітей. Зрештою роботи у неї не було. З декрету вона так і не вийшла. Лише інколи шила щось на замовлення.

Час йшов. Дівчатка виросли. Бізнес у чоловіка налагодився. Та сам Карпо не змінився. У нього було своє життя, окреме від сім’ї. Леся нарешті наважилася про це поговорити. Тоді її донькам було 15 і 17 років.

— Я би хотіла розлучитися, Карпе. Ми ж давно з тобою живемо як чужі люди…- несміливо почала говорити Леся.

— Та чого ти? Нормально живемо! От видамо дівчат заміж, а тоді розлучимося, якщо так бажаєш.

Леся погодилася. Це затягнулося майже на 10 років. Через 6 років після цієї розмови вийшла заміж старша дочка, а молодша через 7.

— Я зрозуміла, що залишилася сама, коли Наталя, молодша дочка, переїхала жити до чоловіка.

А як далі жити, якщо більше немає для кого готувати і за ким прибирати? Для чого вранці прокидатися? Я чула про «синдром спорожнілого гнізда», тому мені залишалося лише перечекати цей період. Хоча в нормальних сім’ях завжди є підтримка у вигляді другого партнера, а я уявлення не маю де Карпо.

Я намагалася якось розпитати про його справи, але він неохоче віджартовувався. Я перестала запитувати. Ми не маємо нічого спільного і ночуємо в різних кімнатах. Раніше моя увагу була зосереджена на інших речах, а зараз, коли вільного часу стало більше, то мене ця ситуація дратує. Я залишилася одинокою жінкою, яка не реалізувала себе протягом життя.

У мене є гроші, щоб відкрити своє ательє. Я хочу нарешті почати жити так, як завжди хотіла.

Карпо більше не сперечався. Вони розлучилися, але стосунки між ними все ж залишилися дружними. Лише дочки переживають, що тепер доведеться окремо їздити в гості до батька і до матері…

facebook