Я неодноразово помічав на своєму весіллі, як моя мама сумує. Одружувався я в 30 років, мама у мене ще молода та красива жінка, їй всього лише 55 років. Вона щиро раділа за мене, але сумувала, тому що батько так і не встиг дочекатися цього дня. Вона стала вдовою ще 20 років тому.
Ми з мамою завжди проживали лише двоє. Мій батько пішов з життя дуже рано і мама навіть не могла собі подумати про те, щоб почати нові відносини з іншим чоловіком. Я виріс, почав зустрічатися з дівчиною, одружився та переїхав жити окремо, а мама залишилася одна в просторій квартирі.
Ми часто навідувалися до мами в гості, щоб вона не відчувала себе самотньою та покинутою.
А зовсім нещодавно мама познайомилася з одним чоловіком. Він їй дуже сподобався. У них було досить багато спільних інтересів, тому зовсім скоро зав’язалися відносини.
Після цього знайомства, моя мама почала частіше усміхатися. Будучи мамою, вона завжди випромінювала лише безкорисливу любов та турботу, але як жінка — вона була сумна. Я дуже хотів, щоб вона щиро закохалася і розцвіла, як колись поруч з моїм батьком. Вони справді були неймовірною парою. Він оберігав та любив. Але коли тато пішов з життя, то мама просто назавжди замурувала своє серце від жодних почуттів та емоцій.
Зараз у неї сяють очі, видно, що вона закохана. Мені одразу в такі моменти стає тепло на душі. Нарешті вона має підтримку та опору, на яку так довго чекала. Адже самотність для жінки — це завжди важко. Вона починає з’їдати її зсередини, тихо, непомітно та безжально.
А нещодавно мами новий чоловік переїхав жити до неї. Це мене трішки насторожило, оскільки за словами мами, у нього була своя власна велика квартира.
Згодом мамин кавалер переїхав до неї жити. Цей факт мене насторожив. Як мама говорила, у нього прекрасна квартира близько до центру. Його діти вже давно з ним не живуть, тому він міг запропонувати моїй мамі перебратися до нього. Але чому він цього не запропонував?
Мама розповіла, що він ніколи такого не пропонував і не запрошував її до себе в гості. Я, як чоловік, цього зовсім не розумію його поведінки. Я вважаю, що чоловік себе набагато впевненіше почуває в своєму житлі. Можливо, я просто занадто прискіпливо до нього ставлюся, але тут щось точно не чисто.
Коли ж в розмові починається тема про його житло, то він одразу змінює її та ніколи не вдається до подробиць. Я думаю, що у нього просто немає власного житла, тому що нормальні люди реагують адекватно на такого роду запитання.
Я ніколи серйозно з мамою про це не говорив. Але перед ювілеєм вона повідомила мені, що їй зробили пропозицію. Я одночасно радів за неї та переживав. Я хочу зрозуміти, що він все-таки приховує від нас всіх. Та й взагалі, чи потрібне мамі це заміжжя? Чи хоче вона зараз все кардинально змінювати? Чи потрібні їй ці всі додаткові турботи? У нас скоро з дружиною з’являться діти, можна буде присвячувати більше часу їм.
Я не знаю, може це просто лише мої підозри, але вони ніяк не можуть пройти. Думаю, що варто все остаточно з’ясувати, поки не стало пізно. Я дуже хвилююся за свою маму.