Ми щасливо жили з чоловіком десять років. Двоє діток; син і донечка радували нас. В цьому році Аліса йде в перший клас, тому клопоти про майбутню ученицю, поглинули нас із головою. На вихідний день запланували поїхати купити нові речі донечці в школу, і Ярославу в дитячий садок.
Вирішили поїхати разом із дітьми, спочатку покупки, потім розважимось, морозиво поїмо. Час провели весело, додому (їздили своєю машиною) їхали пізно увечері. Діти спали в машині, ми тихенько розмовляли, планували дії на наступний тиждень. Зненацька фари засліпили нам очі. Більше нічого не пам’ятаю.
Отямилась я в лікарні, біля мене ходила медсестра. Коли побачила, що я відкрила очі, позвала лікаря. Мені було боляче, все тіло не слухалось. Нарешті я згадала, що трапилось, і коли прийшов лікар, запитала де мої діти й чоловік.
Мене заспокоїли, з дітьми все в порядку, декілька синяків, їх забрала додому моя мама. В чоловіка тяжка травма, наразі він у комі, як далі, лікарі не гарантують нічого. Будемо чекати, як поводитиметься його організм, адже чоловік молодий, здоровий, сподіваємося, що прийде до тями. Я провела в лікарні два тижні, потім виписали додому. У чоловіка – без змін. Коли прийшла додому, у квартирі тиша, сиджу, і жду, що двері відчиняться, зайде чоловік, і за ним дітки.
Читайте також Переїхала з дочкою у власну квартиру. А мій колишній хай робить, що хоче.
Життя повернулось до нас іншою стороною. Кожен раз, коли дзвонив телефон, я здригалась, боялась почути сумну звістку. Але наразі всі клопоти лягли на мої плечі. В лікарні мені виставили рахунок, за лікування моє, і чоловіка. Попередили, що надалі коштів потрібно більше, і якщо чоловік прийде до тями, то потрібна операція.
Коли назвали яку суму потрібно зібрати, я взагалі за все життя не зароблю такі кошти. Де брати? Сходила в банк, запитала про кредит, коли озвучила їм суму, то мені відповіли, що можуть дати тільки четверту частину від неї. Адже заробітна плата в мене невелика. Відчай охопив мене, що робити? Просила родичів, друзів, щоб позичили грошей, потім буду віддавати. Зібрала тільки десяту частину від тієї суми, що потрібно.
Одного вечора мені зателефонувала давня приятелька, і сказала, що вихід є. Одна бездітна пара хоче запропонувати мені, щоб я стала сурогатною матір’ю. Всю ніч я не спала, думала, як правильно вчинити. На ранок вирішила, що дам згоду.
Зустріч з Аллою і Юрієм відбулась в обід. Юрій поставив свою умову, що запліднення відбудеться природним шляхом. Це збентежило мене, але по іншому, я не знайду такі кошти.
Через п’ять тижнів тест був позитивний. В цей час мій чоловік прийшов до тями, і потрібно було терміново робити операцію. Юрій, як і обіцяв, оплатив усі рахунки, чоловіка прооперували. Вже потім, коли він пішов на поправку, я нарешті подумала, що скажу чоловікові , і як він на це відреагує.
А ще через два місяці Юрій і Алла сповістили, що сталося диво, і Алла чукає дитину. Вони вирішили, що гроші назад забирати не будуть, але і дитина їм не потрібна. Я шокована. Через кілька днів чоловіка мого виписали з лікарні.
Я розповіла йому чесно . Наостанок сказала, якщо не простить, зрозумію. Заберу дітей, і підемо жити до моєї мами. Наразі мій любий чоловік сказав, що якщо я все робила заради нього, то йому нізащо прощати мене. Майбутню дитину буде любити.