Я щодня працюю з ранку до вечора, або прогодувати нас обох, приходжу втомлена, а чоловік навіть вечерю за весь день приготувати не зміг.

Я пізно ввечері поверталася додому. Сьогодні після роботи у мене був ще й підробіток на кілька годин. Ще й зайшла за продуктами у супермаркет. Тому лише після дев’ятої вечора переступила поріг квартири.

А там на своєму звичному місці на дивані мене чекав чоловік. Андрій, почувши, що я прийшла, підвівся з насидженого місця, і зайшов у коридор.

Я ще й роззутися не встигла, як Андрій без жодного тобі “привіт” чи “як пройшов день?” запитав, що ми будемо їсти на вечерю, розглядаючи те, що я принесла у пакетах.

Вже близько чотирьох місяців я працюю одна, чоловік без роботи вже давно. Він у неї будівельник і природньо, що взимку з роботою важко. Спочатку він ще намагався підзаробити якусь копійку, але потім звик, що я працюю і приношу додому гроші. Сказав, що на весну буде шукати постійну роботу, а зиму якось пересидить вдома.
Мені нічого не залишалося, окрім того, що змиритися з ситуацією та чекати весни. Тим більше квартира, де ми жили, належала Андрієві. Однак за кілька місяців Андрій зовсім став на себе не схожий, перестав робити що-небудь вдома, ніяк не допомагав мені.

Я мовчала, все чекала, що скоро все налагодиться, адже у всіх сім’ях інколи буває непростий період.
Однак це Андрійове запитання зовсім розчарувало мене. Я щодня працюю з ранку до вечора, або прогодувати нас обох, приходжу втомлена, а чоловік навіть вечерю за весь день приготувати не зміг. Мене це так роздратувало, що я пішла у спальню, зібрала там свої речі і викликала таксі, прихопивши також і ті пакети з продуктами, що залишила у коридорі.

Я поїхала до сестри, вирішила побути деякий час у неї. Думала, що погарячкувала, але ні. Андрій навіть не подзвонив мені за весь вечір. Тому, зібравши думки докупи, я твердо вирішила, що до чоловіка більше не повернуся. Адже я ще молода, буду влаштовувати своє життя.

Читайте також Але ось я дізналась, що Валєра зраджує з іншою. Вони ходять на романтичні побачення, багато-хто казав мені, що бачили їх разом.

Я почала ходити у басейн, на йогу, трохи оновила гардероб, чого я собі не могла дозволити, живучи разом з Андрієм. Я нарешті зрозуміла, що можу бути гарною самодостатньою жінкою, коли не заганяю себе роботою, аби тягти на шиї безробітного чоловіка.

Андрій подзвонив мені лише через місяць. Дуже скаржився, що йому без мене дуже важко, просив повернутися до нього. Запевнив мене, що почав шукати роботу, надіслав своє резюме. Зараз йому допомагає мама, а вона каже, що хороша дружина ніколи не покине чоловіка у складній ситуації, тому я вчинила погано по відношенню до нього. Але він мені все пробачає і чекає мене вдома.

Я вислухала його, не перебиваючи і не сперечаючись. Коли він закінчив, я просто поклала слухавку. Мені було все одно на Андрія. Я не відчувала до нього нічого. Того вечора я йшла на побачення зі своїм колегою. Іван давно до мене залицявся і нарешті я прийняла його запрошення провести вечір разом. Через якийсь час наших зустрічань Іван став на одне коліно і запропонував мені стати його дружиною. Я довго вагалася, але планую відповісти йому “так”. Адже вперше за довгий час я відчула, що мене цінують та люблять.