Наша мати покинула цей світ коли сестрі було 15 а мені 25, коли народилася моя молодша сестра батько нас залишив і знайшов іншу жінку.
Ми жили у невеличкі квартирці недалеко міста, у нас було 2 кімнатки. Коли мама дізналася про страшну хворобу і те, що вона ще довго не – зможе жити, вона попросила мене не залишати Машу, та дбати про неї.
Маша мала цyкpoвий дiaбeт, бувало, що вона впадала в кoмy, тому мама нервувала та переживала не за своє життя, а за Машу.
Мама заповіла квартиру на на обидвох. Маші важкі навантаження були заборонені і вона не працювала. Інколи я відчувала злість та ненависть до сестри, я завжди мала все лишати роботу та свої справи бо їй погано і бігти їй на допомогу.
Читайте також: У моїй сім’ї все руйнувалося, я вирішив завести коханку та після я зрозумів настільки я помилявся.
Це зобов’язання перед нею повністю мене пов’язало по руках і ногах. Я душилася від цього тягара я не могла бути щасливою та вільною людиною. Та я ніколи не забуду, як ненавиджу той день коли не стало моєї Маші.
Того дня я мала зустрітися з коханим, після роботи. Я одягла шубу і мій телефон подзвонив. Це звонила сестра я вибила і того вечора її не стало. Цей випадок стався знову і її ніхто не врятував.
Пройшло два місяця і недавно сказали, що я хвора таким же як моя мати. І мені залишилося 6-7 місяців, я не можу пробачити себе за те, що тоді не взяла трубку. Всі ці дні, що я ще буду жити, буду думаючи про сестру і жалітиму про це довго. Бережіть своїх рідних та близьких