На той час мені було 24 роки. Моє хоббі було йога та пробіжки з ранку. Я любила гуляти з собаками та заробляти на життя кошти.
Собачки після гуляння були дуже втомлені і господарі любили мене бо, я собак добре ганяла.
Однак після чергової пробіжки з двома собаками, я знайшла собі хлопця. Бігала з собаками по парку і так захопилася, що не зауважила, як вибігла на велосипедиста.
Я вдарилася об його велосипед та упала. Порвала штани та обдерла лікоть і коліно.
Молодий хлопець лежав з велосипедом в іншій стороні, він встав та швидко прибіг мені на допомогу. Вибачався та запропонував провести додому.
Я відвела собак до господарів. Я ішла додому храмала, та побачила того самого хлопця з цукерками у руках. «Дівчино, це вам в якості вибачень. Мене Сашко звуть», – почула я.
Стало навіть трохи смішно, я сама «стрибнула» під велосипед, а хлопець вибачається. Так ми і почали спілкуватися.
Часто ми почали гуляти в парку. У нас зав’язалися стосунки. Я познайомила його зі своїми батьками, Сашко приніс торт і пляшку шампанського. Багато було розмов, де ми і як будемо жити.
Читайте також: Світлані не пощастило з чоловіком, бабуся це казала ще з самого початку та вона не слухала. Хіба зовнішність важлива у коханні чи ні?
Моїй мамі Сашко не дуже сподобався коли він пішов вона це сказала мені. Якось він занадто правильний чи, що. Та її слова я не взяла до уваги, та ось через деякий час він зробив мені пропозицію. Та я радісно погодилася, яка дівчина цього ж не хоче.
Ми відсвяткували весілля та орендували собі однокімнатну квартиру. Начебто все було у нас добре ми кожні вихідні відпочивали один з одним, пили вино та робили романтичні вечори.
Сашко іноді любить пива випити з рибко та мене це не бентежило, адже це було рідко.
З часом він запрошував друзів до нас «попити пивка». Коли я говорила зауваження він казав: «не гнівайся, ми трошки і спати».
Через 6-7 місяців Сашко почав пити кожного дня. Я була вже на другому плані у його життя і роботу, він закинув. Його не цікавило вже нічого крім пияцтва.
Все, що його цікавило – це посидіти з друзями десь в барі і випити пива або горілки. Дійшло до того, що чоловік приходив п’яний, і просто засипав на порозі.
Деколи були такі дні, що він не пив. Я намагалася запропонувати лікування, але у відповідь чула: «Ти що мене за алкаша вважаєш?».
Та прийшов час, що його забрала швидка від отруєння алкоголем. Він пробув тиждень в лікарні, а потом, я запропонувала лікуватися і ще побув під наглядом лікарів ще місяць.
Коли Сашко вийшов з лікарні він змінився почав дбати про мене, моїй радості не було меж. Та потім приїхав давній друг Сашка і запропонував випити. Чоловік відмовляв довго та на довго його не стало. Він спробував чарку і все почалося все з початку.
Сил моїх вже не має. Мої батьки нічого не знають, і думаю що я щаслива мені соромно, що я вибрала собі такого чоловіка. Та терпіти я не маю сили уже. Досить!!