Я хочу додому. Зайти в свою квартиру, покласти ключі при вході, зняти взуття та доторкнутися до кожної дрібнички в просторі, що створювала роками.
⠀
Я хочу додому. Зробити собі каву, сніданок з двох яєць, як ми любимо, прийняти свій душ, витерти тіло своїм рушником та вдягнути якісь комфортні домашні речі та нікуди не йти цілий день.
⠀
Я хочу додому. Щоб відкрити двері чоловіку, коли він прийде, та спитатися: «Будемо вечеряти?», вімкнути фільм не про що та сісти з домашньою їжою біля екрану та знати, що ми разом.
Читайте також: Володимир Зеленський звернувся до країн Заходу за допомогою: Україні потрібен конкретний перелік зброї, щоб продовжувати “героїчно захищати світ від агресії ворога”
⠀
⠀Я хочу додому. Щоб на ранок піти на роботу. Стояти в заторах, планувати наступний день, розмірковувати про вихідні та думати про те, що буде влітку.
⠀
Я хочу додому. Щоб просто жити. Тим життям, що в мене було колись.
Щоб ще більше цінувати кожну мить.
Щоб нести в собі цю новостворену цінність власного простору.
Щоб повернути собі хоч трохи рутину, яка колись буда ознакою контролю над життям.
Щоб думати про прості речі: що їсти, що купувати та коли ховати зимові речі.
⠀
Я знаю, що ми всі повернемося додому. Одного дня. Навіть якщо дома нема, ми всі повернемося, щоб його відбудувати.
⠀
Я знаю, що ми всі повернемося до свого життя. Одного дня. Навіть якщо того життя, як раніше, в нас не буде вже ніколи. Ми всі повернемося, щоб побудувати нове на уламках того, що в нас лишилося.
⠀
Я знаю, що ми всі повернемося до своїх рідних. Одного дня. Навіть якщо не всі зможуть знов бути разом, в нас буде мить єднання і та сама розмова, ті самі слова і ті самі обійми. Навіть якщо хтось скаже їх і порожнечу.
⠀
Я знаю, що ми всі повернемося. Це питання часу. І ціну, яку ми заплатимо за цей квиток додому.
⠀
Але це точно станеться. Ми повернемося. Додому…
Автор: Юлія Перепелиця