Як моя сестра в одруженого італійця закохалася

Моя сестра Ірина в Італії вісім років. Там вона доглядає за літнім чоловіком. Дітям до неї ніколи, в них високі посади. Ніби все гаразд, всі нею задоволені, бо Ірина чуйна, трудяща, пліток не розводить, не осуджує. Все б нічого, але закохалася вона в сина цього чоловіка, про якого турбувалася. А в того сім’я, дитина.

Дружина поки ні про що не здогадується. А в Ірини вдома чоловік. А ще дорослий син. Не все в них ідеально складалося, раз Ірина спакувала валізи і поїхала за кордон. Казала, що сину треба допомагати платити за навчання, хату ремонтувати. Обіцяла, що на кілька років, а затрималася аж на десять. А насправді не любила вона свого чоловіка. Той часто випивав. А потім починав допікати дружині: і готує не так, і родина в неї не найкраща.

Читайте також: Неординарний салат із кавуном і сиром фета

От Ірина взяла і поїхала. Не встиг її чоловік й рота роззявити, а вона вже з паспортом, з візою, з місцем роботи, яке їй підготували знайомі. Він без жінки ще дужче запив. У всьому досі звинувачує дружину. Через це вона не витримала і потрапила до рук італійця.

Адже тут з’являється молодий, доброзичливий чоловік. І як у нього не закохатися? Тим більше, що це єдиний молодий чоловік, якого ти бачиш впродовж десятка років. Та це просто мало рано чи пізно з нею трапитися.

Та все ж таки моя сестра дуже себе за цей роман картає. Вона не з тих, що все прораховують і хочуть якнайшвидше когось заманити у свої сіті. Що їй роботи? Як їй допомогти? Боюся навіть щось радити, бо вже я себе буду звинувачувати, якщо все складеться в неї ще гірше, як зараз.