Як тепер вийти з ситуації, що склалася? Що робити з цим роздільним бюджетом? Так жити я більше не хочу і не можу.

 

Все почалося після того, як я вийшла з декретної відпустки. До цього нас забезпечував чоловік. Зараз усе помінялося, у кожного своє. Мені це зовсім не подобається. На мою думку –  у сім’ї все повинно бути спільним, включаючи гроші.

Після декретної відпустки я вийшла на роботу. Я дуже скучала без роботи і спілкування, тому коли вийшла, викладалася на повну. В результаті отримала підвищення, а найприємніше, що це відбилося на зарплаті. Так я стала отримувати стільки ж, скільки і мій чоловік.

Ось тоді все і почалося. Комунальні послуги на мені, покупки для дитини всі теж на мені, приносити продукти додому стало моїм обов’язком.

Тоді я і вирішила запитати свого чоловіка куди ж ідуть його гроші? На що отримала неочікувану відповідь- це не твоя справа. Тоді я вперше серйозно задумалася. Здавалося, що мого чоловіка сильно гнітять мої доходи, він відчуває себе ображеним. Свою заробітну плату він витрачав на нашу машину: її заправку і обслуговування.

Читайте також: Тепер я починаю розуміти, що багато в чому винна сама. Сподіваюся, що ще колись я обов”язково зустріну свою людину.

Тоді я вирішила з ним поговорити і пояснити йому, що не важливо, скільки кожен з нас заробляє, ми – сім’я і всі гроші йдуть лише на нас. Здавалося, мої слова його заспокоїли, поки мене знову не підвищили і збільшили оклад.

Я зробила величезну помилку, сказавши йому про це. Але я була така рада, що не могла, не поділиться з найріднішою для мене людиною. Чоловік закрився в собі. На мене лягли повністю всі витрати. Тепер я повністю забезпечувала сім’ю. На мої претензії він відповідав, що я ж більше заробляю, мовляв, толку з його крихт. Мій чоловік, як і раніше всі свої гроші відкладав. Іноді він навіть у мене просив гроші на бензин для автомобіля.

Я, звичайно, все розумію, я зачепила його чоловіче его і інше. Але все переросло в забезпечення сім’ї мною однією. Я просто вже втомилася. Захотілося знову взяти і піти в декрет.

Як тепер вийти з ситуації, що склалася? Що робити з цим роздільним бюджетом? Так жити я більше не хочу і не можу.