Як я позбувся установки на бідність

Я ще з дитинства помітив у своїх батьків постійний страх грошей. Мій батько чомусь боявся багато заробляти і не погоджувався на пристойні вигідні пропозиції. Працював він так, аби лише на життя вистачало. Він аргументував це тим, що не “хоче, аби його діти у туалет з охороною ходили”. Я ніяк не розумів чому він так цього боявся. Можливо також таке мислення з дитинства пішло.
А ось мама просто переживала, що не вистачить грошей на їжу та одяг для них та дітей. Вона завжди старалась знайти якийсь додатковий підробіток.

Дев’яності, як і для багатьох інших, для нашої сім’ї були нелегкими. І я все дитинство і юність провів у якійсь підсвідомій напрузі та тривозі щодо грошей.

В середині двотисячних ми з майбутньою дружиною переїхали жити у столицю. Ми обоє працювали на пристойній роботі і проблеми з грошима для нас завершилися. Нам вистачало не лише на їжу і оплату квартири, ми ще й могли відкласти якусь суму для більш значних покупок. Тому через гроші ми вже не турбувалися.

Читайте також Кабачкова піца

Але саме тоді почали проявлятися мої підсвідомі установки та страхи. В якийсь момент я раптово налякався того, що ми з дружиною живемо добре. Я б навіть сказав, що ідеально. Звісно, що ми не мали величезних багатств — золотих злитків у банку, маєтків за містом, розкішних автомобілів, але ми справді жили у достатку.

Інколи мене раптово полонила якась тривога, сум і несподівана бентега. Виникало відчуття, що обов’язково має статися щось недобре. Можливо так я передчував хворобу свого батька і відхід матері дружини. Однак усі ці тяжкі думки та переживання весь час крутилися в голові і тиснули на мене. Коли відбулися усі ці труднощі, моя дружина була вагітна, і я зовсім перестав мислити раціонально і налаштовуватися на позитив.

Невдовзі у нас з дружиною і справді почалися великі проблеми. Усе, ніби сніжна куля, навалилося на нашу сім’ю в один момент. Дружина тяжко пережила пологи і погано почувалася після них, дитина також мала проблеми зі здоров’ям, а лікарі давали лише невтішні прогнози, я потрапив під скорочення на роботі, а розпочатий бізнес не давав очікуваних прибутків, лише витрати.
Я ніяк не міг розірватися між бізнесом і пошуком нової роботи. Я справді не знаю, як ми тоді вижили з грудною дитиною на руках.

 

Ця чорна смуга тривала для нас декілька років, а я все не міг знайти джерело усіх цих проблем.
Я багато працював, в тому числі це була робота над собою, отримання нових умінь та навичок. Однак, коли у мене з’явилась можливість хорошого заробітку, я просто злякався ризикнути. Ну зовсім так само, як і мій батько колись.
Саме у той момент я зрозумів, що насправді не хочу багато заробляти. Якось спокійніше, коли з грошима проблеми. І почав думати — чому так?

Так я віднайшов певну конструкцію всередині себе, яка не дозволяє мені ніколи не мати багато грошей. У підсвідомості був чіткий образ, що у людини просто не може бути усе добре у всіх сферах. Така життєва рівновага — якщо є гроші, то будуть проблеми з сім’єю або зі здоров’ям. Адже щось важке і недобре повинно кинути тінь на людину, яка живе в достатку. Тоді для мене багатство означало проблеми.

Якщо у сім’ї усе добре у стосунках та з дітьми, якщо ніхто не хворіє, то за це необхідно платити грошима. А, якщо бути точним, то їхньою відсутністю. Я близько трьох років розбирався з цією установкою.
Але раптово я прозоро і чітко зрозуміла, що це все лише мої думки, а думки вибираю я сам. Мені просто необхідно змінити свої думки і свідомо змінити внутрішню установку.

Звісно, що це не робиться по клацанню пальців, не зміниться за один день. Інколи я і досі провалююсь у свої колишні думки. Однак тепер я бачу цю установку і відразу повинаю працювати з нею, тобто позбуватися.

Зараз я твердо впевнений у тому, що кожен сам може вибрати життя для себе. І це абсолютно нормально вибирати найкращий варіант, де у сім’ї панує мир та злагода, усі почуваються здоровими, кожен член сім’ї реалізовує свої мрії та задуми і при цьому сім’я живе у достатку. Тому я щодня вибираю найкращий варіант.