З чоловіком  ми розлучились так само не очікувано, як й одружились.

Познайомились в метро, коли я впустила важку сумку з овочами. Всі томати розсипались по вагону. Богдан відразу почав допомагати їх зібрати назад до пакета. Потім хлопцю совість не дозволила залишити дівчину саму з такою тяжкою ношею, й він допоміг донести додому. По дорозі розговорились, він взяв в мене номер телефона, а я пообіцяла віддячити за допомогу.

Ось так все й почалося. За місяць нас накрило від кохання. Мені хотілось постійно бути поруч, торкатись до нього, цілуватися. Знаєте, як то кажуть, від кохання аж розриває. Ось в цьому пориві пристрасті, я й не помітила, кого вибрала собі за в чоловіки.

Після двох місяців ми одружились. Батьки були не проти, все ж таки ми вже дорослі люди, та в праві самі обирати свій шлях. Ще через пів року я чекала дитину. У нас  двійня. Два прекрасні хлопчики, геть різні між собою. Матвій був спокійним, а от Марк ніби маленьке торнадо.

Читайте також На наступний день я була на нервах, тож, коли зателефонувала Соня, відразу почала із претензій

В радості та щасті ми прожили буквально пару місяців, поки Богдану не набридло всю заробітну плату віддавати на дітей, та комунальні платежі. В нас почались постійні сварки з пустого місця. Чоловік постійно мені говорив, що дітям можна памперси дешевші купувати, не так багато води використовувати, коли мию їх.

Найбільше мене вразило, коли чоловік почав видавати мені продукти для приготування їжі поштучно. Зранку питав, що я буду готувати, йшов до комори, брав потрібне, записував в зошит. Не доведи Боже, щоб щось згоріло, чи було пересолене. Це ж все зайві витрати будуть… Моє життя перетворилось на пекло.

Згодом, коли вже лінія абсурду була перетнута, мій дорогий чоловіченько заявив, що діти не його, й він більше не збирається їх забезпечувати. Звісно, бувши в шоку, я всіма силами намагалась довести, що діти його. Від іншого чоловіка вони в цілому не могли з’явитись. Богдан був в мене першим чоловіком. Я берегла себе для шлюбу. Він відмовлявся вірити. Одного разу навіть підняв на мене руку, коли намагався дізнатись “правду”.

В решті, в мене вже опустились руки щось йому доказувати, та пояснювати. Запропонувала зробити тест ДНК. Богдан погодився. Того ж дня ми поїхали до клініки, для здачі аналізів. Через декілька днів прийшов результат — батьківство підтверджено на 99,9%.

Й тут був справжній феєрверк наших сварок. Батько дітей заявив, що я підкупила лікарів, поки в нього брали зразки. За спиною крутила романи, а потім просто обдирала його гаманець. Він більше не наміряний терпіти таке нахабство, та подає на розлучення.

Спершу мені стало страшно, як я сама зможу прогодувати двох дітей, не маючи роботи. Нещасних грошей, що мені виплачує держава, ледь вистачає на підгузки. Але зараз вже видихнула з полегшенням. Мої батьки мене підтримали.

До того ж на цьому тижні відбудеться засідання в суді по відсудженню заборгованості аліментів на дітей. Або він виплачує нам всю суму, або його квартира переходить в мою власність. Як то кажуть, кожному у справах, кожному по заслугах…