З появою сестри, я відчула себе непотрібною. Мама мені завжди говорила: ти самостійна і ніколи не потребувала нашої з батьком підтримки, а твоя сестра без допомоги пропаде

Коли мені було 12 років, батьки вирішили подарувати мені сестричку. Вони багато про неї розмовляли і старанно готувался до її появи. У той момент, я почувала себе непотрібною. У мене складалося таке відчуття, що на мені вони вчилися бути батьками, допускали помилки, а після народження сестри все це врахували і вирішили стати ідеальними баьками. Мені така нерівніть у ставленні, не дає спокійно спілкуватися з ними, адже всі розмови батьків були тільки про молодшу дочку …

Зараз мені уже 27, і у мене є своя сім’я. Але, не дивлячись на це, уся увага мами і тата до сих пір належать сестрі. Вони їй у всьому допомагаю, як морально так і матеріально. Купують їй завжди дорогий одяг, дають можливість вчитися в медичному інституді, і там, як самі розумієте, потрібно багато грошей … Коли вона вчилася на другому курсі, вони їй купили квартиру, щоб вона не жила на орендованих, а згодом і дорогу машину.

Читайте також: Помилки, які допускають навіть найрозумніші люди: прочитайте їх та станьте щасливішими

У нас з чоловіком немає такої можливості, щоб таке собі позволити. Одного разу подзвонила мама, і запропонувати мені взяти участь в цих покупках. Я сказала мамі, що у нас двоє діток і немає зайвих грошей, і запитала: “А коли ви мені такі дорогі подарунки зробите”, то мама відповіла: “Ти у нас доросла і ніколи не потребувала нашої допомоги, а твоя сестра без допомоги пропаде ». Незважаючи на те, що я така доросла і самостійна, з чоловіком та дітми ми живемо на орендованій квартирі.

Мама з татом уже старші і незабаром їм самим може знадобитися допомога … Сестра думає тільки про себе, а швидше за все батьки не отримають допомоги від неї в старості. Я не можу пробачити свої батьків, мені інколи здається, що батьки чоловіка мене набагато більше люблять та з розумінням ставляться до мене …