З того часу вони почали зустрічатися, а після Йордану подали заяву до РАЦСу.

Наталині подруги давно повискакували заміж, і тільки вона до сих пір сиділа в дівках. Не було у неї ні нареченого, ні навіть простенького залицяльника.

Наталя вимкнула світло, запалила свічку і, сівши за стіл, почала обережно перегортати пошарпану книгу “Новорічні та Різдвяні ворожіння”.

 

Читайте також Розлучення – це важка життєва ситуація, але не кінець житті – не розпад.

Варіант з черевиком здався їй найпростішим і вірним. Кидати своє взуття вночі через паркан вона побоювалася, і тому в якості ворожильного інвентарю вирішила використовувати старі батьківські валянки, в яких він місив цемент.

Михайло був скромним та милим хлопцем, але ось зовнішністю його природа не нагородила. Тому сільські дівчата й обходили його стороною. В цей день він не поспішаючи йшов зі зміни по засніженому тротуару, поспішати йому було нікуди, – його ніхто не чекав.

Зупинившись навпроти будинку Наталі, він мимоволі задумався.

Наталя взяла зі сходів скам’янілий від цементу валянок, вийшла у двір і зі словами: “Покажи з якої сторони чекати судженого” – жбурнула його через двометровий паркан.

Міша в той час прикрив очі і уявив милий образ пишної, рожевощокої красуні Наталки. Потужний удар збив його з ніг і занурив в пітьму. Міша прийшов в себе лежачи в рові. В очах побіліло, а в голові бушувало тільки одне питання: “Що це було?”

Наталя знайшла покинутий нею валянок і мало не зомліла від побаченого.

“Невже бомж?!” Наталя щодуху кинулася на подвір’я і почала гарячково кричати. Вона забігла в дровітню, не дивлячись, схопила перше-ліпше поліно і вискочила на двір.

Михайло дерся по крутому засніженому схилу, кілька разів зривався, стрімголов котився на низ і знову ліз вгору.
Наталя подивилася на криве, вузлувате поліно з облізлою корою, завила від досади і, що було сил, запустила його в темряву різдвяної ночі.

Нарешті Міша вибрався з рову. Він зачерпнув пригорщу снігу і витер ним спітніле обличчя. Удар неймовірної сили обрушився на його голову! Прокинувшись, Міша знову зрозумів що лежить в тому ж рові.

 

З того часу вони почали зустрічатися, а після Йордану подали заяву до РАЦСу.