У нас з Олегом були просто ідеальні стосунки, що я б ніколи не подумала, що він зможе колись мені зрадити. Був такий чуйний, розповідав мені все, ніколи не приховував від мене свій телефон, навіть пароль на нього не встановлював від мене.
Ми зустрічались вже більше трьох років. Я жила у квартирі яку мені подарували мої батьки, а після того як Олег зробив мені пропозицію я запропонувала йому жити разом у мене. Кілька місяців ми вже жили у мене в квартирі. Вирішили не робити пишне весілля, а просто тихенько розписатися у РАГСі. Але у тому місяці коли ми повинні були розписатися, мені по роботі потрібно було терміново поїхати у відрядження на декілька тижнів. Так, це нас трохи засмутило, але ж у нас ще життя попереду, тому ми перенесли реєстрацію шлюбу.
Коли я була у відрядженні, ми кожен день розмовляли по відеозв’язку, а перед сном зазвичай зідзвонювались по телефону.
Я вже не могла дочекатись свого повернення. Дуже сумувала за майбутнім чоловіком. Він залишився жити у моїй квартирі. Перед сном ми розмовляли з приводу нашого спільного майбутнього, обмовляли як будемо святкувати наше весілля. Потім попрощались і … Олег забув кинути слухавку, у якій я почула дуже знайомий мені голос. Пізніше я зрозуміла, що це моя краща подруга. Я вирішила послухати, а виявилось, що вони сміялись з мене, обговорювали і таке інше. Спочатку я не могла в це повірити. А потім згадала як же часто вона мені казала, що Олег дуже хороший чоловік, і що йому потрібен хтось краще за мене, що ми не підходимо один одному. Звісно тієї ночі я так і не змогла заснути. Думала як жити далі.
Читайте також Щоправда онуків Анна в живу так і не побачила, не поняньчила коханих онуків. Бачила лишень через холодний екран телефон.
Зранку я зателефонувала колишньому обранцю і почула голос невдоволеної подруги, яка шепотіла, щоб він вимикав на ніч звук на телефоні. Я зробила вигляд, що нічого не почула і повідомила йому, що більше не кохаю його, і не хочу більше виходити за нього заміж. Сказала, що у відрядженні у мене був час подумати, і я вирішила, що я ставлю крапку у цих стосунках. Не дочекавшись відповіді, я кинула слухавку. Після цього він ще довго намагався додзвонитись до мене, але я не приймала його виклики.
Потім я повернулась з відрядження і поки він був на роботі, швидко зібрала всі його речі, поставила їх у під’їзд, та відразу ж викликала мастера який за годину змінив замки у мою квартиру.
Коли він повернувся з роботи, відразу ж почав дорікати мене, як я могла так з ним вчинити, покинула його перед самим весіллям. У мене не було ні сил ні бажання щось доказувати або пояснювати зраднику. Навіть дивитись на нього було огидно, я швидко закінчила цю розмову і зачинила двері.
А ввечері до мене у гості напросилася до мене у гості моя “подруга”. Почала запитувати що сталося. Чому я так з Олегом, він же був такий ідеальний. Я зробила їй чай, і не відповіла на жодне запитання. А тільки пояснила їй, що тепер двері моєї квартири для неї зачинені, вона тут більше не з’явиться. Вона намагалась випитати мене на що ж я образилась. Їй я теж не хотіла нічого пояснювати, просто сказала, що її моєму житті більше бути не повинно і попрощалася з нею.
З цієї історії пройшло вже декілька років і нормально себе відчуваю. Я можу жити щасливо і без чоловіка, а подруги такі мені теж не потрібні. У мене в житті все налагодилось. І десь в цей момент знов з’явився Олег. Він намагався повернути наші стосунки, але я була категорично проти. Він ще якийсь час не міг від мене відчепитись. Постійно писав смс, де казав, що жити без мене не може, дуже кохає і просив повернутись до нього. Звісно я не погодилась. Мені більш комфортно бути на самоті, ніж жити зі зрадником, а ще гірше не знати, що живеш з людиною, яка тобі зраджує.
Себе я поважаю, тому я краще все життя проведу одна, ніж буду жити з тим, хто мене не кохає і бреше.
З колишньою подругою вони теж не побрались. Якщо чесно не знаю з якою причини у них не склалося , але це мені не дуже цікаво.