В юності в мене сталося велике кохання, яке спочатку було взаємним. Ми з Дмитром планували спільне майбутнє, переїзд в інше місто, сім’ю. Багато мріяли, будували плани, але все-таки розійшлися.
Він поїхав дуже далеко, побудував своє життя. Відносин після нього у мене було багато, але про нього я не забувала. Ми іноді спілкувалися, бачилися, коли він приїжджав.
Я сумувала за спілкуванням з ним. Він завжди був і залишається моєю близькою людиною, спорідненою душею. Звичайно, я розуміла, що у нас нічого вже не буде і не плекала сподівань. Ми вирішили назавжди залишитися друзями.
Згодом спілкувалися все менше і менше, йшов час. Діма більше не писав мені, коли приїздив у наше місто, а я не питала, коли він знову до нас збирається, не хотіла бути нав’язливою. Я зустріла свою людину, чоловіка, з яким мені було добре. Вийшла заміж, виховувала чарівну дочку.
Все було добре. Свої проблеми, труднощі теж траплялися, але я ніколи не впадала у відчай і не шкодувала, що обрала саме цю людину. Однак і про Дмитра я не забувала, не виходило. Просто жила, зберігаючи ці почуття глибоко в душі.
Читайте також Приїхала я і вже наступного дня побачила, що з мого сина виріс підкаблучник і підлабузник.
Іноді прокручувала в голові наші з Дімою розмови, мрії, згадувала ту романтику, що у нас була. А одного разу, по дурості написала йому, що сумую за нашим спілкуванням, що хотіла б побачитися і просто поговорити. Я не мала на увазі нічого поганого, і якби він був проти, зрозуміла б.
Але замість нього мені відповіла його дружина. Засоромився мене Дмитро, чи що досі не розумію. Його дружина стала обзивати жінкою легкої поведінки. Я спробувала їй пояснити, що не хотіла руйнувати чужу сім’ю, що ми просто колись дружили. І взагалі, з чужого акаунта писати повідомлення як мінімум некрасиво.
На що вона відповіла, що чоловік їй сам дозволив. Сказала, що він дуже несхвально про мене відгукувався і взагалі, вони настільки довіряють один одному, що у них обох є доступ до всіх акаунтів і листування всюди.
Мені було неприємно все це читати. Я захотіла сама почути він нього, чи так це і що ж такого він їй розповів про мене. Набрала його номер, але трубку ніхто не взяв. А потім ця жінка відправила всі наші повідомлення моєму чоловікові.
Звичайно, я все пояснила. Хоча і розуміла, наскільки йому було це неприємно. Він зрозумів мої почуття, колись і сам був у подібній ситуації. Йому писала колишня знайома, а їй відповіла його, вже колишня на цей момент, дружина. Її постійні ревнощі і контроль і стали однією з причин розлучення мого чоловіка з першою дружиною.
Напевно, я вчинила неправильно. Хоча нічого страшного в своєму вчинку не бачу. Залишився дуже неприємний осад. Якщо Діма не хотів, щоб я йому писала, міг би сказати сам, а не через посередника у вигляді ревнивої дружини.