У виховання синів я пірнула з головою. Весь вільний час ми з чоловіком приділяли дітям. Вони зростали радісними та здоровими. Завдяки такій нашій поведінці, у наших дітей було щасливе дитинство. Мені дуже подобалось доглядати за своїми синами. Хоча іноді чоловік ображався на мене, через те що я не приділяла йому достатньо уваги.
Коли сини вирісли, я зрозуміла, що весь цей час жила тільки для них, а зараз у них вже своє життя і вони відділяються від мене. Мене це трохи засмучувала, але я розуміла, що так і повинно бути.
Коли мій старший син одружувався, ми з чоловіком придбали йому та його нареченій квартиру. Звісно ж син дуже зрадів цій новині, і був дуже вдячний за це. А ось його дружина зробила вигляд, що так і потрібно було, і навіть не раділа. На цю квартиру ми витратили майже всі свої заощадження, а ще ж молодший син був тоже дорослим, і ми намагались назбирати грошей ще й йому на квартиру.
Через декілька років вже молодший син прийшов до нас з новиною про те, що він одружується. Він познайомив нас зі своєю дівчиною, вона сподобалась нам, дуже скромна, з гарної сім’ї дівчина. ЇЇ сім’я не могла дозволити собі придбати молодятам квартиру. Тож молодший син теж очікував отримати у подарунок квартиру. Але справа в тому, що за півтора роки до цього мій чоловік сильно захворів, і майже всі накоплені гроші пішли на його лікування.
Я запропонувала сину, щоб вони жили у нас у трикімнатній квартирі. Але він був дуже обурений, і не погодився з цією пропозицією. Він наполягав на тому, щоб ми с чоловіком взяли кредит на квартиру. Але ж мій чоловік через хворобу не працює, а я не зможу сплачувати його сама. Я навіть не розповідала чоловіку про цю розмову, щоб не нервував. А молодший син не розуміє, чим же він гірший за старшого. Чому старшому подарували квартиру, а йому пообіцяли, а зараз відмовляються від своїх слів. Я ніколи не думала, що почую від своєї дитини такі звинувачення.
Зараз мені вже п’ятдесят шість років, я жодного разу в житті не брала кредит, і дуже їх боюсь, бо в житті можуть статись різні ситуації. Через цей конфлікт я вирішила поїхати за кордон до рідної сестри, вона живе і працює там вже більше двадцяти років. І вже не одне житло придбала. Звісно чоловік не зрадів цій новині, але я вирішила, що поїду. Сестра допомогла швидко знайти там роботи, і я почала доглядати за літнім португальцем.
Читайте також Чоловіка нервувало, що мама дівчини сама прикрашає рідним рукоділлям його квартиру, і що господарює тут, ніби в себе вдома.
Старший син після весілля почав уникати наших проблем, тому що дружині його ми не дуже подобаємось та ще й на роботі в нього якісь проблеми. Зараз дуже важко розуміти, що дітям не важливо як почувають себе батьки, вони хочуть тільки щастя для себе. Діти вже дорослі, а я все одно, замість того, щоб відпочивати на старості років, змушена працювати у іншій країні, щоб дитині моїй було спокійно у своїй власній квартирі. Сестра каже, що ще роки чотири, і я зможу придбати цю квартиру, а потім вже й заробляти собі на спокійну старість.