Зараз я загнала себе в глухий кут і не знаю, що мені робити далі.

Я одружена з дуже хорошим чоловіком і дійсно кохаю його. Але мучить мене одне: я не впевнена, що саме він є батьком нашої дитини. Я зробила помилку, яка тепер може зруйнувати все моє майбутнє та сімейне щастя.

Перша зустріч наша відбулася влітку на пляжі. У нас запалала іскра з першого погляду. Ми три місяці прозустрічалися, а потім я переїхала до нього і він зробив мені пропозицію. Далі ми стали готуватися до весілля й були дуже щасливі. Всі просто захоплювалися нашою парою. Наші батьки говорили, що ми створені одне для одного.

Пройшла перша річниця після весілля і ми вирішили, що хочемо стати батьками. Правда рік за роком проходили, а нам ніяк не виходило. Проходили обстеження, лікувалися і мріяли про нашого малюка. Ці постійні графіки, обстеження, переживання – і все призводило до негативного результату.

На Новий рік у нас в офісі був корпоратив і я трішки перебрала з алкоголем. В той вечір я зробила найбільшу помилку в своєму житті з колегою, який напередодні звільнився і з того часу я його так і не бачила. Три тижні після цього випадку тест  показав позитивний результат.

Читайте також Міль на сьогодні не рідкість у наших помешканнях.

Ми з чоловіком були на сьомому небі від щастя. А я навіть і не згадувала той випадок і думала, що дитина від мого чоловіка. У нас появився чудовий хлопчик, але було одне але: наша дитина зовсім не схожа на чоловіка. Михайло зі світлим волоссям і блакитноокий, а син має якісь каро-зелені очі і темне волосся. Я себе заспокоїла, що, напевно, він від мене успадкував темне волосся і карі очі.

Правда, зараз син вже старший і ці думки не дають мені спокою. Я дивлюся на нього, а мене картає сумління, адже думаю, що син мого колеги, а не чоловіка. Хотіла б зробити результат ДНК, але дуже боюся результатів. Не знаю, розповідати чоловікові про це чи ні, але я дійсно кохаю його і боюся втратити.