Перейти до вмісту

Жінка на роботі, а ти з дітьми сидиш! – говорила теща.

В декрет я пішов замість дружини

Теща сама викликалась допомогти з дитиною.

Вона прибирала, готувала нам їжу, вчила мене правильно дивитися за дитиною. Я був вдячний. Через два місяці ситуація почала змінюватися. Теща менше робила корисного, а більше шкодила.

Я робив усе сам, а Варвара Петрівна пила чай та розповідала плітки. Не дуже слухав ці балачки, адже треба доглядати малечу.

Теща продовжувала свої посиденьки. Тепер вона кликала подружку і вони вже вдвох чаювали на нашій кухні. Прибирав після них я. Жінки багато та гучно говорили, чим заважали дитині. Я робив зауваження, але на мене не реагували.

Наступний раз Варвара Петрівна прийшла сама. З порогу почала розповідати, який я поганий зять. Виявляється, я накричав на її подружку, та образилась і не хоче йти до неї в гості.

– До вас в гості нехай ходить, а до мене не потрібно водити чужих людей. Вони заважають спокою вашої внучки, – чемно відповів я.

Читайте також Інколи люди намагаються ощасливити всіх, але тільки не себе.

У вечері прийшла дружина. Вона спитала, чому я сварився з її мамою? Може мене пам’ять підводить, але не можу згадати такого.

Посиденьок більше не було, але теща почала нарікати на мене.

– Справжній чоловік повинен заробляти! Що ж це у вас за сім’я?! Жінка на роботі, а ти з дітьми сидиш! – говорила теща.

Нічого погано у нашій сім’ї не бачу. Якщо жінка заробляє більше, то який сенс їй йти у декрет? Вже я телефонував до дружини. Попрохав поговорити з мамою. Я чудово сам справляюся, а Варвара Петрівна нехай вдома сидить чи на лавочці під під’їздом. Плітки вона любить, їй буде цікаво.

Дружина послухала мене. Аж дихати стало легше. Ніхто не стояв над головою. На жаль, теща не заспокоїлась. Вона почала телефонувати мені.

– Ти навіщо, паскудник, мою дитину проти мене налаштовуєш?! Я тепер онучку не можу бачити! І все через тебе! – волала на тому кінці слухавки Варвара Петрівна.

Я тільки «за». Нехай приходить, бавиться з онучкою, але ж ця жінка приходить, щоб плітки розповісти і посваритися зі мною.

Далі було тільки «краще». Моя теща попрохала заплатити їй за те, що вона місяць мені допомагала. Я знав, що Варвара Петрівна колись вела бізнес, але цього разу вона застосувала свої навички не там. Заробляти на своїй дочці та онучці надзвичайно «геніальна» ідея.

Вирішив не сваритися. Який у цьому сенс? Розповів усе дружині та став чекати. Мати її, нехай вона з нею говорить. Дружина вчинила розумно. Вона заплатила матері, але сказала, що ми її послуг більше не потребуємо, тому вона може більше не приходити і не телефонувати.

Варвара Петрівна ще довго дзвонила та вибачалась, але все одно відстоювала свою правоту. Ми вирішили поки що її не пробачати. Хочемо, щоб жінка запам’ятала цей урок на довго. Якщо вона зробить висновки, то буде жаданим гостем у нашому домі.