Історії

Життя надто коротке, щоб не цінувати його. Лист, який вас вразить

Люба моя подруга Берта, я зрозуміла, що потрібно більше читати та розвиватися та менше прибирати. Я насолоджуюся видом та природою  у своєму саду. Сім’я для мене стала на першому місці і я не переживаю, що на подвір’ї бур’ян.

В житті не має бути місця терпінню, ним треба насолоджуватися сповна, зараз я почала багато чого усвідомлювати. Я вчуся не економити на собі та не жаліти купити собі лишній раз помаду, або випити смачної кави у кав’ярні. Свої хрустальні стакани використовую при кожній нагоді.  Ідучи по продукт на ринок, я одягаюся ніби в театр, адже виглядати красиво і успішно може допогти легше розлучатися з грошима. Я перестала чекати нагоди, щоб використати свій улюблений парфум тепер завжди пахну ним, при поході до лікаря чи банк.

Фрази «коли-небудь» і «днями», більше в моєму житті не існують, якщо я хочу щось зробити або придбати я роблю це вже і негайно. Цікаво, щоб робили ті люди,яких вже не має поруч з ними наші ріні та чужі. Я не знаю, що зробили б інші, якби знали, що їх тут не буде завтра.

Читайте також: Друзі, які вони мають бути? Ось і відповідь

Інколи ми не розуміємо, що життя дуже коротке. Не потрібно сваритися з рідними за дурниці, якщо ви з кимусь недавно сварилися чи маєте обіду то зателефонуйте і попросіть вибачення за минулі слова і вчинки.

Я дуже шкодую, що не зробила цього колись, не сказала слова які хотіла сказати. Я так рідко говорила чоловікові та батькам, як сильно я їх люблю.

Зараз я повністю переосмислила своє життя так помилки. Та уже напевно пізно тай вік не той.

Кожного ранку прокидаючися я розумію, що цей день особливий та найкращий як і кожний наступний. Кожна секунда це – подарунок Бога нам, я дякую за все своє життя та все, шо є у ньому.