Олені Степанівні шістдесят і вона дуже збентежена долею свого сина. До них в однокімнатну квартиру приїхала сваха, вже тиждень живе. І що далі робити, ніхто не знає!
– Але ж я його попереджала! Я так і знала, що цим закінчиться, але він тільки відмахувався. Як у воду дивилася! Сваха приїхала до них, – бідкається жінка.
– В гості, чи що, приїхала?
– Якби ж то! Назовсім. Йти їй, крім дочки, нікуди. Свого житла у неї немає! ..
Так вийшло, у свої п’ятдесят шість, свасі Олени Степанівни, Ірині Василівні, ніде жити. До недавнього часу вона не працювала. Взагалі, ніде. Ну, ось так склалося життя. Ірина Василівна досить рано вийшла заміж, народила доньку. Її чоловік займався бізнесом, непогано заробляв і не заперечував проти того, щоб дружина сиділа з дитиною. Навіть навпаки, всіляко це вітав: наявність дружини-домогосподарки давало йому право не робити вдома абсолютно нічого. І він цим правом активно користувався. Ірина всю роботу по дому взяла на себе – мила, прала, подавала, займалася з дитиною, чоловік вдома лише відпочивав.
Незважаючи на те, що подружжя жило по знімних квартирах, господарство Ірина вела сумлінно: у неї завжди була чистота і затишок, гаряча їжа, напрасовані простирадла. Обзаводитися своїм житлом чоловік не хотів, бо не хотів економити і змінювати звички. Для цього треба було грунтовно затягнути пояси, які не подорожувати, не змінювати гаджети щороку і не купувати нові автомобілі. А економити на задоволеннях чоловік не хотів. Він постійно безтурботно повторював:
– Один раз живемо!
Читайте також Виявляється, на відпочинку дружина мені зраджувала.
Втім, йому було на що сподіватися: його мати його у великій трикімнатній квартирі. Ірині ж чекати допомоги з житлом не було звідки, її батьки жили в селі з сім’єю старшого брата. Але Ірина особливо не хвилювалася про майбутнє: у неї нормальна сім’я, міцний шлюб, дитина – без даху над головою вона не залишиться. Тим більше, незабаром їм з чоловіком таки довелося переїхати до свекрухи, яка серйозно захворіли і злягла.
Кілька років Ірина доглядала за лежачою свекрухою, а коли її не стало, чоловік вступив в спадок і … завів іншу жінку, практично вигнавши Ірину Василівну з уже повнолітньою, на цей момент, дочкою на вулицю. Мати з донькою почали жити на знімній квартирі, і тоді син Олени Степанівни познайомився з майбутньою дружиною.
Ірина Василівна, яка не працювала все життя, влаштувалася прибиральницею в хорошу компанію. Платили там добре, постійно підкидали різні халтурки за додаткові гроші. Жінка поставила на ноги дочку, накопичила собі невелику суму для безпеки на кілька місяців життя. Правда, питання з житлом так і не вирішила.
– Я, звичайно, в шоці була, коли дізналася всю ситуацію! – розповідає Олена Степанівна. – Синові так і сказала, що, мовляв, одружишся з цією дівчиною, отримаєш потім ще й тещу на додачу. Ну, звичайно, він на мене руками замахав. Теща тоді була молода, активна, позитивна, ні у кого на шиї сидіти не збиралася. Працювала, квартиру знімала, здавалося, так буде завжди …
Відтоді пройшло сім років. Молоді взяли в іпотеку і вже майже виплатили однокімнатну квартиру, хотіли найближчим часом приступати до планування первістка. Але кілька місяців тому сваха захворіла і за станом здоров’я працювати прибиральницею їй більше не можна.
Стажу у Ірини Василівни майже немає, грошей трохи, і ті, що є, тануть на очах. Пенсії в найближчі роки не передбачається. Знайти просту не фізичний роботу, яка дозволить прогодувати себе і зняти житло, в її положенні, мабуть, неможливо. Ірина Василівна прийшла до дочки із зятем в однокімнатну квартиру і не знає, що робити далі.
– Тепер мій син просто в ступорі! Жити з тещею в однокімнатній квартирі він, звичайно, не хоче. Але ж на вулицю її не виженеш. Знімати їй житло все життя – ну теж так собі ідея, якщо чесно. Зайвих грошей у молодих немає. Вони декрет планували найближчим часом, потім розширюватися хотіли …