Ми були єдині один у одного в такому великому і незнайомому місті. За роки студентства також траплялося всякого: історії нещасливого кохання, сварки, радості, веселі події, страждання через навчання та багато іншого.
Скоро Маша зустріла своє кохання і прийняла від нього пропозицію руки і серця. В мене ж на той час в особистому житті все було плачевно. Ніяк не складалися стосунки з особами протилежної статі.
За пів року після одруження Марія дізналася, що чекає дитину а через 9 місяців з’явилася її маленька красуня Світлана. Тож незабаром я отримала пропозицію стати їй хрещеною мамою, як і було колись домовлено.
Ця новина зворушила мене попри те, що я знала про це. На радощах я побігла по магазинах, аби купити все необхідне . В першу чергу купила золотий хрестик на хрещення, потім декілька костюмів.
Читайте також Домашня куряча ковбаса
Настав день хрещення і тільки на місці я зрозуміла, що пара хрещених буде не одна. Виявилося, друга хрещена – сестра Маріїного чоловіка Оксана. Вона приперла купу іграшок, одягу і також купила золотий хрестик, що був на товстій цепочці.
Як тільки я побачила це все, то стало якось ніяково. Мої подарунки виглядали набагато гіршими і дешевшими у порівнянні. А ще більше розчарування накрило, коли я побачила, що під час хрещення священник почепив на дівчинку хрестик іншої хрещеної.
Стало сумно й коли я усвідомила, що мою коробку із подарунком навіть ніхто не відкрив. Гарно запаковані речі лежали за диваном у вітальні сім’ї, де я й залишила його зранку. В той момент мені хотілося провалитися крізь землю. З очей потекли гіркі сльози.
Найгірше те, що я витратила всі свої накопичення на хрещення. Не винна ж я, що кума має власний бізнес і більше заробляє. Зате все було вибрано з любов’ю і я сильно старалася знайти щось дійсно класне.
Трохи згодом Марія з чоловіком запросили на Різдво всіх кумів, аби разом відсвяткувати. Я знову ж зекономила грошей і накупила різних подарунків. На цей раз не хотілося впасти обличчям в багно, тож були і кульки, і іграшки, і смаколики. Та і зараз це все не викликало ніяких емоцій. Кума Оксана привезла дорогі брендові ляльки. Всі тільки й робили, що захоплювалися ними.
І ось скоро моїй похресниці рік. Я боюсь навіть уявляти, що приготували інші хрещені. А вчора при розмові з Машею зрозуміла, що Оксана нібито мала намір купити якісь прикраси із справжніми діамантами.
Мені здається, нема сенсу навіть намагатися вибирати подарунок, адже його все одно ніхто не помітить. Хоча хотілося б хоч раз почути якісь слова подяки і щирі захоплення. На даний момент мені не хочеться йти на святкування й знову відчувати почуття сорому. Не знаю, що й робити з цим всім.