А там СМС, що він не прийде в РАЦС і одружуватися не хоче

Зустрічалися ми чотири роки. Я чекала на пропозицію одруження на Новий рік, потім День закоханих, на своє день народження, але так нічого і не дочекалася. Потім я стала йому натякати, що хочу заміж, але він вдавав, що нічого не розуміє. Потім я набралася сміливості і прямо запиталася в нього, чи хоче він зі мною одружуватися. Його відповідь мене вразила. Він запевняв, що всі його одружені друзі нещасні, і що кохання після штампу просто випаровується.

Я зрозуміла, що пропозиції я точно не дочекаюся і взяла ситуацію у свої руки. Я стала більше доглядати за собою, краще прибирати в квартирі. Зустрічала його з роботи з готовою вечерею. Так я хотіла продемонструвати коханому, що я не така, як всі інші й після одруження наші стосунки навпаки лише стануть кращими. Правда, всі мої спроби не увінчалися успіхом. Потім я почала говорити за дітей, виявилося, що він теж дуже хоче малюка.

Читайте також Печиво «Хризантемки»

Але я твердо сказала, що діти повинні народжуватися тільки в шлюбі. І ніяк інакше. Це справило належний ефект і через місяць він зробив мені пропозицію. Коли ми гуляли з друзями, вони все жартували, що він ще пошкодує про своє рішення. Я тоді хотіла, щоб вони просто замовкли. Хлопець боїться цього, а вони ще більше його лякали. Тоді я стала швидко готуватися до весілля, поки коханому не наговорили дурниць і він не змінив своє рішення.

Перед одруженням я ночувала в батьків. Вранці я поїхала на зачіску, макіяж, повернулася додому, одягла білу сукню і лише тоді заглянула в телефон. А там СМС, що він не прийде в РАЦС і одружуватися не хоче. Я написала йому відповідь, що переживати це нормально, але відповіді не почула. Деякі гості приїхали одразу на церемонію, то ж довелося їхати туди і говорити, що бенкету не буде.

Наречений ввечері прийшов просити пробачення. Він стояв на колінах й говорив, що хоче бути зі мною, щоб все було, як раніше, але без одруження. Я сказала, щоб він пішов, взагалі не хочу його бачити. Але кохаю і не готова з ним розлучатися. Не знаю, що мені робити, і чи варто взагалі прощати.