Перейти до вмісту

А ви й досі думаєте, що донька ваша свята?», — сказав непрошений гість моїм батькам, а тоді додав — «І невже ви вірите в те, що вона в Німеччині медсестрою працювала? Ага, бачив я таких «медсестричок», їх там на кожній трасі повно».

Усе своє дитинство я прожила у маленькому містечку, де й вступила до коледжу на медсестру. Але по закінченню я не затримувалась надовго на жодній роботі, адже зарплата була просто смішна

Переконавшись рідних, що так буде краще для мене, я поїхала на роботу за кордон.

 

Моє життя ніколи не було схоже на казку, але і жалітись немає на що. У мене чудова, повноцінна сім’я, де усі дуже люблять та поважають один одного. Братів чи сестер у мене немає, тому вся любов та турбота батьків діставалась лише мені. З батьками у нас ніколи не було конфліктів, аж поки не настав час вибирати виш…

Читайте також  Я відмовлявся від коштів, адже негоже дорослому чоловікові жити за рахунок дитини.

Оскільки я була єдиною дитиною у сім’ї, то батьки вирішили, що їх обов’язком буде влаштувати для мене ідеальне життя. За їх планом я мала вступити до Київського вишу на педагога, а після закінчення працювати у престижному ліцеї, де хороший знайомий батьків обіймав керівну посаду.

Але їх плану не судилося реалізуватись. Мене ніколи не цікавила робота вчителя. Ще у дитинстві мені хотілось бути корисною людям, а тому я обрала професію медсестри. Щоб бути ближче до рідної домівки, я зупинилась на нашому місцевому коледжі.

 

Але батьки не могли мене підтримати у такому рішенні, мовляв, не можуть спокійною дивитись, як своїми руками я руйную життя. Тому я винаймала кімнату у гуртожитку і рідко навідувалась до батьків. Але врешті-решт, батьки були змушені прийняти мій вибір і ми помирились. Після закінчення навчання я влаштувалася на роботу.

Але заробітна плата медсестри була мізерна, тому грошей не хватало на продукти та маленьку кімнату, яку я винаймала з колишніми одногрупницями. Мені доводилось постійно шукати собі додатковий підробіток, але зрештою я не витримала та поїхала за кордон. Колишня одногрупниця, з якою я добре спілкувалась, після закінчення поїхала у Німеччину, де підтвердила свій диплом та влаштувалася на високооплачувану роботу.

Ми постійно підтримували з нею зв’язок, а тому під час однієї з наших розмов, вона сказала, що у них на роботі саме шукають молоду медсестру та покликала мене. Я відразу прийняла її пропозицію.

Зарплату я отримувала значно більшу, ніж на батьківщині, а тому регулярно відправляла гроші батькам. Коли я повідомляла їх про своє рішення поїхати у Німеччину, вони й слухати мене не хотіли.

Після десятки наведених аргументів, що підтверджували правильність мого рішення, вони врешті-решт примирились. Я розуміла, що батьки сумують за своєю єдиною донькою, а тому організувала для них маленький подарунок: я зв’язалась з одним хорошим інтернет-магазином, де замовила найкращий ноутбук.

Але я розуміла, що батькам самостійно все налаштувати буде складно, тому замовила ще послугу установки всіх програм. На моє прохання, компанія доставила його прямо додому, усе встановила та пояснила як користуватись ноутбуком. Тепер я мала змогу щодня телефонувати рідним по відеозв’язку.

 

Незабаром я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Він також був емігрантом з України, але родом з маленького села. Жили ми у моєму рідному містечку, де двоє знайшли собі роботу. Життя було прекрасне.

 

Одного дня моєму чоловіку Дмитру зателефонував його колега з колишньої роботи у Німеччині. Сказав, що проїздом в Україні та попрохав прихистити його на два дні. Ми не заперечували, але оскільки вільного ліжка у нас не було, то я домовилась з батьками, що він переночує у них.

 

Дмитро з нашим гостем трохи перебрали, а тому нетверезий гість ще довго розповідав моїм батькам всякі історії. Втомившись від тих історій, батьки натякнули, що вже пізно і пора лягати. Але тут друг мого чоловіка розказав їм таке, що вони ледь не зомліли.

 

«Та коли Дмитро познайомився з вашою Танькою, то вона вже чекала дитину . То і не відомо від кого вона вашого внука нагуляла. А ви й досі думаєте, що донька ваша свята?», — сказав непрошений гість моїм батькам, а тоді додав — «І невже ви вірите в те, що вона в Німеччині медсестрою працювала? Ага, бачив я таких «медсестричок», їх там на кожній трасі повно».

На наступний день мама запросила мене у кафе та розказали про все, що дізнались минулої ночі. Я була змушена розказати їм правду.

У Німеччині я і справді працювала медсестрою. Мені часто доводилось повертатись після вечірньої зміни вже після опівночі. Співробітниці завжди мали при собі перцевий батончик, а додому повертались на таксі. Мені було шкода витрачати стільки грошей та і була переконана, що зможу в разі чого себе захистити. Одного разу я поверталася додому дуже пізно через темний парк, де зустріла компанію п’яних чоловіків.Втекти від них мені не вдалось

 

Вже через кілька тижнів я познайомилась з Дмитром. Ми відразу закохались один в одного і я зрозуміла, що не можу його обманювати. Я розповіла йому про той жахливу ніч та наслідки, які на мене чекали. Сказала, що зрозумію, якщо він мене покине, але він натомість він запропонував мені вийти за нього та повернутись в Україну, адже тут усім стане відомо, що дитина не від нього. Ми дуже сподівались, що наші рідні не дізнаються про це.

Моїм батькам важко далась така жахлива правда, але коли вони прийшли в себе, то ми разом поїхали до нас. Мої батьки зі сльозами на очах дякували Дмитру та його батькам за чудове виховання сина. Тепер їм була відома наша таємниця, але усі поставилися до цього з розумінням. А свого колишнього приятеля, Дмитро тепер і знати не хоче.