Але я хочу бути для нього більше, ніж черговою пасією. І єдиний спосіб, що прийшов мені в голову, дитинa.

Я вирішила прив’язати до себе багатого шефа . Мені 27, йому – 48, але я кохаю!

Я недавно працюю у великій компанії, і все ж закохалася в свого шефа. Він набагато старший за мене, йому 48, а мені 27, дуже багатий, не одружений і у нього немає дітей.

Якось Олег мені за кавою сказав, що завжди був занадто зайнятий для сім’ї, але я бачу, що родина і не потрібна йому зовсім – у нього і так є все, що може дати чоловікові дружина. Прибиральниця і домробітниця у нього є, коханок у нього теж предостатньо було.

 

Читайте також Мені ця ідея відразу не сподобалася, мені не хотілося проводити свій вільний час з незнайомими людьми, тут на зустріч зі своїми друзями не завжди є час!

Ми зблизилися, закрутився бурхливий роман. І я по-справжньому закохалася!

Але я хочу бути для нього більше, ніж черговою пасією. І єдиний спосіб, що прийшов мені в голову – дитинa. Я вирішила поки що не нав’язуючи йому нічого, не просити про дитину, не питати його думку щодо цього, і навіть не розповідати йому про свої плани.

У крайньому випадку у мене залишиться дитина від коханого, яка буде мені нагадувати про нього, навіть якщо ми розбіжимося. Та не думаю, що він дозволить своїй дитині голодувати чи потребувати у чомусь, олег – відповідальна і порядна людина.

І мені дуже, дуже добре з ним… Хоча я розумію, що навряд чи він одружитися зі мною навіть після появи дитинки. А там – хто знає, різне у житті трапляється.