Так обставини склалися і у Вікторії. Сергія вона не любила, але вік уже підтискав, 27 років, майже всі подруги заміжні.
Молода людина підвернувся Вікторії якраз в цей час. Він був відмінним варіантом, лейтенант з непоганими перспективами, до того ж по вуха закохався в Вікторію, це було помітно.
Не довго думаючи, Вікторія вирішила зaвaгiтніти і одружити Сергія на собі. Так все і вийшло. Сергій, дізнавшись про вaгiтність дівчини, як порядна людина, зробив Вікторії пропозицію.
Відгуляли весілля, почалися сірі будні. У подружжя нapoдилася донечка. За родом діяльності Сергію доводилося часто міняти місце проживання, куди відправлять, там і служить.
Вікторія їздити з чоловіком категорично відмовлялася, спочатку посилаючись на те, що дитина маленька, потім на те, що роботу їй не знайти в іншому місті.
Чи розуміла вона, що, вийшовши заміж за військового, їй доведеться зіткнутися з питанням частих переїздів, невлаштованих побутом? Звичайно розуміла, але грати за цими правилами вона не хотіла. У неї були свої інтереси.
Так і жили окремо, Вікторія з дитиною у себе вдома, а Сергій за місцем служби. Сім’ї як такої і не було у них.
Читайте також: Невістка сидить на шиї в мого сина, прикриваючись декретом
Вікторію все влаштовувало, вона отримала все, що хотіла: статус, дитини, та й нелюбимий чоловік не набридав, приїжджав тільки у відпустку, та ще й містив «сім’ю».
Сергій ніби як був одружений, але насправді завжди був один, ніякого тилу у вигляді люблячої дружини він не відчував.
Йому в кінці кінців це набридло і він поставив питання руба: «Або ми живемо разом, однією сім’єю, або ми розлучаємося».
І що ви думаєте, Вікторія вибрала розлучення. Сергій був шокований цим вибором, він всього лише хотів жити з коханою жінкою і дитиною, але для Вікторії це було чимось надприродним.
Вони розлучилися. Сергія перевели служити в інший регіон, за тисячу кілометрів від міста, в якому живе Вікторія. Він дослужився вже до підполковника.
З колишньою дружиною і дитиною Сергій не спілкується, зате справно платить аліменти. Зараз їх сума становить більше середньої заробітної плати в місті, де живе колишня дружина, це не рахуючи утримань з усіх премій і компенсацій.
Вікторія задоволена собою і життям, вона все правильно розрахувала.
На спілкуванні колишнього чоловіка з дочкою вона не наполягає. А дівчинка не розуміє, чому батько ніяк не присутній в її житті, дуже переживає з цього приводу.
Сергій же з того часу так і не одружився, не довіряє жінкам. Вже близько семи років живе в цивільному шлюбі, на більшу його обраниці розраховувати не доводиться.
Чи праві жінки, які так чинять, використовуючи чоловіків для досягнення особистих цілей? Я вважаю, що ні.
Чи добре дитині зростати без батька? Навряд чи.
Після таких історій розумію чоловіків, які не хочуть одружуватися.